У мальовничому селі Рунгури сьогодні зібралися громадяни, щоб вшанувати світлу пам’ять свого героя, сміливого воїна Василя Стефака. Цей вечір став не просто зібранням, а глибокою зустріччю, сповненою невимовного болю, але й непохитної гордості. Кожне слово, промовлене тут, звучало як щира молитва, а кожна сльозинка, що скочувалася по щоках, була мовчазною даниною безмежної поваги до його подвигу.

Василь Стефак присвятив боротьбі за вільну та незалежну Україну понад десять років свого невтомного життя. Він безстрашно боровся на передовій, віддаючи всі сили, щоб кожен з нас міг жити у мирі та спокої. Його фізичне серце, на жаль, зупинилося, але його незламний дух, його мужність і відвага продовжують жити у серцях кожного українця. Цей вечір пам’яті – це не символічне прощання. Це наша спільна, урочиста обіцянка. Ми будемо пам’ятати. Ми ніколи не забудемо подвиг Василя Стефака. Його ім’я навіки викарбуване на скрижалях української історії, а його жертовність слугуватиме вічним прикладом для майбутніх поколінь. Нехай його шлях буде мирним, а пам’ять – вічною.