Не бійтеся заходити в кімнати, де вас не чекають. Я знаю це із власного досвіду, адже сміливість бути собою – це шлях до змін. Про це я говорила на відкритті Українського Жіночого Конгресу, за що дякую за запрошення Олені Кондратюк. Цьогоріч захід проходить під гаслом «Сміливість бути собою» і присвячений жінкам, чия незламна відвага щодня змінює Україну на краще.

Ці неймовірні історії змінили моє власне розуміння того, що таке справжня рольова модель жінки. Раніше здавалося, що це якась далека політикиня. Сьогодні для мене це наші українські військовослужбовиці, медикині, вчителі, виховательки, підприємиці, які беруть на себе колосальну відповідальність і активно змінюють країну. Їхня сила духу – це справжній приклад для наслідування.

Декількома історіями жінок, які віддали своє життя у боротьбі за вільну Україну, мене особливо вразили, і я хочу з вами ними поділитися, адже їхні подвиги не мають бути забуті.

Парамедикиня Ірина Цибух, яка загинула, рятуючи поранених з поля бою, боролася за гідність вшанування загиблих героїв. Тепер завдяки її боротьбі десятки українських міст, включно з головною вулицею столиці, зупиняються щодня о 9 ранку на хвилину мовчання. Це тиха данина пам’яті тим, хто поклав життя за нашу свободу.

Дар’я Лопатіна, позивний «Дельта», студентка та військовослужбовиця Першого корпусу Нацгвардії «Азов», загинула у вересні цього року під час виконання бойового завдання. Їй було всього 19 років, і в такому ніжному віці вона проявила неймовірну відвагу, пішовши захищати державу. Її сміливість вражає.

Вікторія Рощина, журналістка, яка самовіддано шукала правду про злочини окупантів проти наших цивільних людей на окупованих територіях. Вона загинула від жорстоких катувань у полоні. Але я вірю, що завдяки її роботі світ почув: росіяни – нелюди, для яких катування є інструментом війни. Її відвага і прагнення до правди – це прояв сили духу.

Я хочу, щоб приклади цих українок, які продемонстрували незламну волю, та багато інших, яких ви знаєте, мотивували вас так само, як і мене. Ми не маємо права боятися чи сумніватися. Ми маємо обов’язок перед ними – діяти щоденно, проявляючи сміливість бути собою.

Для мене величезна честь і відповідальність очолювати уряд України, який працює над створенням умов для гідного життя, роботи, ведення бізнесу та добробуту сімей. Ми прагнемо підтримувати кожну жінку, яка робить свій внесок у розвиток нашої держави.

Дякую кожній, хто працює, хто створює, захищає, оберігає, народжує і виховує дітей, навчає, турбується про сім’ї у складні часи повномасштабної війни, під сиренами та в тривоги. Це часом невидима робота, але на ній тримається українська держава. І від неї залежить наша стійкість та майбутнє.