Про виховання прикладом: біль громади

Роздуми про те, чи писати, не полишали мене кілька днів. Та біль, який я відчуваю, змушує поділитися цими думками. Нещодавно комунальні служби, під час звичайного прибирання парку, виявили зламану сакуру. Це було двометрове деревце, яке вже встигло порадувати нас своїм цвітінням цієї весни. Воно пережило сухе літо завдяки постійному поливу від працівників комунальної служби. Але, на жаль, не пережило людської байдужості.

Всі 20 саджанців сакур та мигдалю, які прикрашають Заболотцівський парк, були придбані мною особисто за власні кошти. Мені завжди приємно бачити, як дерева, троянди, братки та жоржини, які я посадила, милують око всім вам. Ми садили ці дерева разом з працівниками сільської ради під час весняної толоки, бо дали обіцянку замінити старі, сухі та пошкоджені омелою дерева. І ми виконали цю обіцянку. Все це робиться для того, аби діти, молодь та дорослі мали змогу відпочити в парку, помилуватися квітами, побавитися на дитячому майданчику та просто провести час у приємній атмосфері під час заходів, які ми організовуємо для всієї громади.

Натомість ми бачимо зламаний дитячий майданчик, встановлений за власні кошти підприємця Віталія Лотоцького. Його ремонт та реконструкцію довелося проводити вже за кошти громади. Ми спостерігаємо купи пляшок під лавками, побиті пляшки на спортивному та танцювальному майданчиках. Тюльпани та інші квіти висмикуються з клумб. Ці неприємні речі свідчать про низький рівень культури поведінки.

Діти – дзеркало нашого суспільства

Діти – це точна копія нас, дорослих. Вони поводяться не так, як ми їм кажемо, а так, як ми самі поводимося у повсякденному житті. Мені неодноразово доводилося вгамовувати дітей у парку, які проявляли агресію до однолітків, навмисно ламали гойдалку або просто били порожні пляшки, які дорослі «завбачливо» залишили під лавками. Щоб діти не поранилися об уламки скла в пісочниці, на траві чи на майданчику, їх потрібно ретельно прибирати.

Шановні дорослі! Будь ласка, не вживайте алкогольні напої при дітях. Доповзайте до смітника, аби викинути своє сміття та недопалки. Діти братимуть з вас приклад. Розмовляйте зі своїми дітьми. Адже громада і держава – це ми всі. Від кожного з нас залежить, чи будемо ми творити, чи руйнувати. Вчімо дітей поважати працю інших. На жаль, працівники парку неодноразово чули від дітей: «А ви що робити будете? Прибирайте!!». Ведімо себе так, ніби за нами постійно спостерігає прихована камера Творця. Звичайні камери відеоспостереження ми встановимо до кінця року. Бо все, що ми засіваємо, те й пожнемо.

Після слів… Якщо хтось із дітей зізнається, хто зламав сакуру, і батьки відшкодують збитки або разом із дитиною посадять нове деревце (навіть таємно), це буде справжній виховний вчинок.