ОБУХІВСЬКА ЗЕМЛЯ ПРИЙНЯЛА ЩЕ ОДНОГО СВОГО СИНА. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ШАНА ГЕРОЮ!Сьогодні, 21 червня, Обухівщина зі скорботою провела в останню путь мужнього воїна, відданого патріота України – Євтушенка Дмитра Васильовича. Він навіки став частиною Небесного строю, приєднавшись до своїх побратимів, аби янголом-охоронцем оберігати рідну землю та всіх нас. Пам’ять про Дмитра Євтушенка назавжди залишиться в серцях українців.Дмитро Євтушенко народився 29 січня 1988 року в Обухові. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки, і все його, на жаль, недовге життя було нерозривно пов’язане з нашим містом. Він здобув освіту в Обухівській загальноосвітній школі №5, після якої продовжив навчання в Національному Транспортному Університеті. Певний час Дмитро Євтушенко планував свою майбутню кар’єру в галузі експлуатації автодоріг та автомеханізмів, але, як це часто буває у молодому віці, пріоритети змінилися. Згодом він успішно працював у сфері торгівлі, обіймаючи посади торгового представника, менеджера та інші. Цей період його життя свідчить про його гнучкість та здатність до адаптації.Дмитро мало чим відрізнявся від багатьох свідомих українських хлопців: вихований, ввічливий, привітний, спортивний, завжди відкритий до позитивного спілкування. З початком повномасштабної агресії, як і тисячі вмотивованих українців, Дмитро Євтушенко добровільно пішов до лав Збройних Сил України. Його було мобілізовано 14 серпня 2024 року. Бойовий шлях солдата Дмитра Євтушенка, відомого за позивним «Кор», розпочався в навчальному підрозділі на Черкащині. Звідти, як він і прагнув, його направили до Першої окремої штурмової бригади, що носить ім’я легендарного воїна Да Вінчі. Вже у вересні у складі цього підрозділу він безпосередньо приступив до виконання військових обов’язків на бойових позиціях в районі населеного пункту Курахове.На жаль, бойовий шлях Дмитра був коротким. У найгарячішій точці фронту, у вкрай складний період, під час відступу, опинитися без бойового досвіду – це надзвичайно важке випробування, де шанси на порятунок мінімальні. Деталі трагічного моменту, що призвів до його загибелі, досі залишаються не до кінця з’ясованими. Немає точної інформації про те, чи загинув Дмитро Євтушенко під час бою, чи потрапив у полон. Чутки, що іноді з’являлися, були суперечливими і не мали підтвердження.Батьків Дмитра спіткала страшна доля родин, чиї діти зникли безвісти. Вони самотужки розпочали невтомні пошуки, звертаючись до всіх можливих установ та організацій, що могли б допомогти. Вони ретельно вивчали кожне прізвище у списках пошукових сайтів, перебуваючи весь цей час на межі відчаю та надії. Лише після чергового обміну тілами, за результатами ДНК-експертизи, тіло солдата Дмитра Євтушенка було ідентифіковане. Так, нарешті, він повернувся додому, до рідного Обухова.Сьогодні важко уявити, як склалася б доля Дмитра, якби не війна. Можливо, він би повернувся до тієї професії, яку обрав у юності, і заснував би власну справу, пов’язану з обслуговуванням авто, адже останнім часом у нього були такі думки. Ймовірно, з часом здійснилися б його мрії: він створив би сім’ю, придбав машину, покращив би своє житло, адже був працьовитим і наполегливим. Але цим мріям, на жаль, не судилося збутися.Молоде життя Дмитра обірвалося на самому злеті. Вірний син України, стрілець – помічник гранатометника 3-го штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти 1-го окремого штурмового полку, Євтушенко Дмитро Васильович, загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Мар’їнської міської громади Покровського району Донецької області 20 жовтня 2024 року.Ми схиляємо голови перед мужністю та самопожертвою Євтушенка Дмитра Васильовича. Світла йому пам’ять. Вічна слава Герою!Висловлюємо щирі співчуття мамі Людмилі Миколаївні, батькові Василю Васильовичу, брату Олександру, рідним, колегам, друзям, усім, хто знав і поважав цього світлого воїна. Обухівщина пам’ятає своїх героїв.Світла пам’ять та шана Герою!