Одна хвилина. Шістдесят секунд. Часу, якого нам завжди бракує, яким ми поспішаємо, якого не вистачає на важливе. Щоранку, вже понад три роки, о 9-ій годині, Україна зупиняється на хвилину мовчання. Це мить, коли ми віддаємо шану тим, хто поклав своє життя за нашу свободу, тим, хто вже не поспішає, не звіряється з годинником, хто дивиться на рідну землю з небес.

За ці шістдесят секунд можна перейти дорогу, випити кави, посидіти на лавці чи просто поскаржитися на буденні проблеми. Ми прокинулися, і в нас є безліч справ. Але важливо пам’ятати: є ті, кому вже не потрібні годинники, хто мріє лише побачити з небес своїх рідних.

Пам’ятайте про це! Навіть коли неслухняні стрілки годинника зупиняться на цифрі 9, зупиніться і ви. Згадайте тих, хто навічно залишився у 9 ранку. Ця хвилина мовчання – це не просто ритуал, це наша спільна пам’ять, наш зв’язок із тими, хто пожертвував найціннішим заради майбутнього.

💔 Щодня о дев’ятій ранку – загальнонаціональна хвилина мовчання! Вшануймо пам’ять наших героїв, які віддали своє життя за незалежність України. Їхня жертва не буде забута. Кожна хвилина мовчання – це символ нашої вдячності та поваги. Нехай ця мить єднає нас у скорботі та силі духу. Пам’ятаємо. Любимо. Переможемо.