Партія президентки Молдови Маї Санду “Дія і солідарність” (PAS) посідає лідируючі позиції згідно з останніми соціологічними дослідженнями. Однак, якби парламентські вибори в Молдові відбулися найближчим часом, партія PAS не змогла б сформувати стабільну більшість у законодавчому органі. Це свідчить про складність політичної картини та значну кількість невизначених виборців.

Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного компанією CBS Research з 6 по 13 вересня, партія PAS отримала б підтримку 29,7% виборців. Це ставить її на перше місце серед усіх політичних сил. На другому місці опинився “Патріотичний блок”, очолюваний соціалістом Ігорем Додоном, з показником 13,2%. Третю позицію займає “Наша Партія” Ренато Усатого, яку підтримали б 7,5% респондентів.

Інші політичні сили, зокрема блок “Альтернатива”, не долають встановлений прохідний бар’єр, отримуючи менше 4,2% голосів. Це свідчить про високу концентрацію електорату навколо кількох основних партій.

Однак, ключовим фактором, що впливає на потенційну більшість, є значна кількість громадян, які ще не визначилися зі своїм вибором. Так звана “партія невизначених” становить 26,8% електорату. Якщо додати до цієї групи тих, хто не підтримує жодну з партій (5,5%), та респондентів, які відмовилися відповідати на запитання (6,7%), то загалом близько 40% виборців залишаються без чітко сформованих політичних уподобань. Це робить майбутні парламентські вибори у Молдові надзвичайно важливими та непередбачуваними.

Опитування проводилося серед 1127 респондентів, а максимальна похибка вимірювання становить 2,9%. Це забезпечує достатню репрезентативність даних для аналізу політичних настроїв.

Нагадаємо, що парламентські вибори у Молдові заплановані на 28 вересня та матимуть вирішальне значення для подальшого політичного курсу країни. Президентка Мая Санду неодноразово висловлювала занепокоєння щодо можливого втручання зовнішніх сил у виборчий процес. За її словами, Москва готує безпрецедентні кроки, спрямовані на дестабілізацію виборів, зокрема через підкуп виборців, поширення дезінформації, здійснення кібератак та організацію проплачених протестів. Детальний аналіз цих загроз та планів Кремля був представлений у поясненні щодо виборів у Молдові.

Підписуйся на “Європейську правду”!