📌 Організація боротьби з мишоподібними гризунами на Вінниччині.

На території Вінницької області серед мишоподібних гризунів у польових умовах найбільш поширені та шкідливі: полівки (звичайна, гуртова), миша хатня, миша курганчикова, ховрах крапковий та інші. Через свою ненажерливість і багатоїдність вони створюють серйозну загрозу для посівів зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, просапних, овочевих культур та плодових насаджень. Крім того, мишовидні гризуни становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки здатні переносити небезпечні хвороби.

Кожен вид гризунів має свої особливості поширення, харчування та розвитку. Полівки переважно харчуються соковитою зеленою рослинністю, яка одночасно задовольняє їхню потребу у воді. У теплий період року вони будують нори в ґрунті. На територіях із розрідженим травостоєм, а також на полях із зерновими культурами та багаторічними травами, значно збільшується кількість вхідних отворів до їхніх нір – від 20 до 40, а іноді й до 100, що дозволяє гризунам швидко діставатися до місць живлення. Полівка звичайна, яка не накопичує їжу на несприятливі періоди, здатна давати до 10 приплодів на рік, з середньою кількістю мишенят у посліді 4–6, а максимальною – до 12.

Польова миша активно споживає соковитий корм, проте без доступу до насіння може загинути вже через 7–10 днів. Домова миша, на відміну від інших, вживає менше води та соковитого корму, але потребує найбільше насіння. У гризунів, які мешкають у природному середовищі, чисельність не є стабільною і зазвичай змінюється залежно від сезону. У періоди зростання чисельності вони переміщуються на нові території, що спричиняє розширення загальної площі їх заселення.

Ефективний контроль чисельності гризунів неможливий без постійного моніторингу їхньої активності та розселення. Для цього проводяться систематичні планові обстеження сільськогосподарських угідь. Основна мета зниження чисельності гризунів полягає в запобіганні значним господарським втратам. Для цього здійснюється системне впровадження комплексу заходів, які включають: регулярне обстеження сільськогосподарських угідь на наявність гризунів, складання прогнозів їхньої шкідливості, проведення хімічних обробок для контролю чисельності.

Залежно від погодних умов ці заходи проводяться у різні терміни. Однак основні складові цієї системи завжди залишаються незмінними. Серед найважливіших профілактичних заходів домінують агротехнічні. Це знищення бур’янів у полях і місцях, де можуть існувати резервації гризунів (лісосмуги, узбіччя доріг), оперативне та якісне збирання врожаю без втрат, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту. Такі заходи позбавляють шкідників кормової бази та безпечних сховищ. Особливу увагу треба приділяти на полях, де використовується технологія нульового обробітку (No-till) – на таких угіддях необхідно посилювати моніторинг і проводити регулярні захисні заходи.

Ефективний контроль мишоподібних гризунів досягається через комплексну систему заходів, що враховує біологічні особливості окремих груп та специфічні умови господарства. Значну роль у цьому процесі відіграє аналіз типу кормів, закономірностей розмноження та стаціального поширення різних видів, статево-вікової структури популяції. Чутливість до родентицидів і бактопрепаратів серед різних видів та вікових груп може відрізнятися.

В Україні для боротьби з мишоподібними гризунами застосовують біопрепарати на основі Salmonella enteritidis var Іssatchenko. Ці засоби характеризуються суворою вибірковістю: потрапляючи до організму гризуна із зараженим зерном, вони викликають шлунково-кишкове захворювання, що завершується загибеллю через 3–14 днів. Важливою перевагою таких препаратів є здатність забезпечувати контактне перезараження у популяції. Вони ефективно діють на різні типи мишей (хатніх, курганчикових, лісових, полівок різних видів), сірого хом’ячка і ховрахів. Для однієї миші летальна доза становить лише 2–3 заражених зернини. Засіб зберігає ефективність протягом усього року, включаючи зимовий період за температури до -25°C, але оптимальними вважаються осінньо-зимові та ранньо-весняні сезони з температурою від +10°C до -10°C. Ефективність такого біологічного методу контролю сягає 90%.

Окрім біопрепаратів, широко застосовуються антикоагулянти крові на основі флокумафену, бромадіолону і бродіфакуму. Ці речовини діють шляхом порушення згортання крові й підвищення проникності капілярів, що спричиняє внутрішні крововиливи, призводячи до загибелі гризунів через 3–8 днів після отруєння. Усі зазначені препарати ефективні у боротьбі зі шкідниками складів, зерносховищ, захищеного ґрунту та господарських будівель.

Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічні препарати на віддалі менше 500 метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.

На даний час погодно-кліматичні умови дозволяють проводити боротьбу з мишоподібними гризунами як в польових умовах, так і на складах, зерносховищах та елеваторах. Для регулювання чисельності гризунів необхідно використовувати препарати згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», ( https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/ ).

Препарати для знищення мишоподібних гризунів слід купувати виключно у офіційних дистриб’юторів або в спеціалізованих магазинах, що займаються продажем пестицидів. Працівники, що виконують роботи із засобами захисту рослин, повинні пройти спеціальну підготовку та мати посвідчення про право роботи з пестицидами, що видається територіальними органами Держпродспоживслужби у встановленому порядку. При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДПС 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки. (Державних санітарних правил ДCанПіН 8.8.1.2.001-98).

📌 Більше інформації – за посиланням: https://zhmerinka-adm.gov.ua/news/organizatsija-borotbi-z-mishopodibnimi-grizunami