Організація боротьби з мишоподібними гризунами

Тепла та помірно-волога погода, а також достатня кормова база створюють сприятливі умови для активного розмноження мишоподібних гризунів. Серед них, у польових умовах, найпоширенішими та найшкідливішими є полівки (нориці): полівка звичайна, полівка гуртова, миша хатня, миша курганчикова, ховрах крапковий та інші. Через свою ненажерливість і багатоїдність вони становлять серйозну загрозу для посівів зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, просапних, овочевих культур та плодових насаджень. Окрім господарської шкоди, мишовидні гризуни є небезпечними переносниками небезпечних хвороб, що підкреслює важливість контролю над їхньою чисельністю.

Кожен вид гризунів має свої унікальні особливості розповсюдження, харчування та розвитку. Полівки переважно живляться соковитою зеленою рослинністю, яка також задовольняє їхню потребу у воді. У теплий період року вони активно будують нори в ґрунті. На територіях із розрідженим травостоєм, а також на полях із зерновими культурами та багаторічними травами, спостерігається значне збільшення кількості вхідних отворів до їхніх нір. Колонія може налічувати від 20 до 40, а іноді й до 100 таких отворів, що забезпечує швидкий доступ до місць живлення. Полівка звичайна, яка не накопичує запаси їжі на несприятливі періоди, може давати до 10 приплодів на рік; середня кількість мишенят у посліді становить 4–6, а максимальна — до 12. Польова миша активно споживає соковитий корм, але без доступу до насіння може загинути протягом 7–10 днів. Домова миша, на відміну від інших, потребує менше води та соковитого корму, але найбільше потребує насіння.

Миша курганчикова – вид, поширений в українському Степу, південному та центральному Лісостепу. Вона живиться переважно насінням, майже не вживаючи зелені рослини. Гризуни збирають колоски з землі, а також підіймаються за ними на польові культури. За наявності достатньої кількості їжі на полі, миші починають будувати курганчики – земляні споруди діаметром близько метра та висотою до 50 см. Під таким курганом одна мишача пара восени збирає запаси на зиму: від 5 до 10 кг колосків зернових культур, насіння злакових та інших видів бур’янів. Важливо зазначити, що чисельність гризунів, які мешкають у природному середовищі, не є стабільною і зазвичай змінюється залежно від сезону. У періоди зростання чисельності вони мігрують на нові території, що призводить до розширення загальної площі їх заселення.

Ефективний контроль чисельності гризунів

Контроль чисельності гризунів неможливий без постійного моніторингу їхньої активності та розселення. Для цього проводяться систематичні планові обстеження сільськогосподарських угідь. Оцінка чисельності гризунів на площах, зайнятих польовими культурами, здійснюється методом маршрутного огляду. На полях площею до 100 га досліджується 0,5 га, а на більших площах — 1 га. Підрахунок колоній та нір проводять уздовж діагоналі поля, на смузі завширшки 5 м і завдовжки 1 км. Також кількість колоній можна визначити на окремих ділянках розміром 0,25 га. Активність заселених нір перевіряють шляхом притоптування вдень та спостереження за відкритими норами наступного ранку. Захист озимих культур і багаторічних трав здійснюють за умови наявності щонайменше 5 колоній на гектар. Територія вважається незаселеною, якщо під час огляду її діагоналі й крайових смуг не виявлено нір польових мишей, полівок чи інших гризунів. Для визначення заселеності узбіч доріг, каналів чи лісосмуг досліджується смуга завдовжки щонайменше 500 м.

Основна мета зниження чисельності гризунів полягає в запобіганні значним господарським втратам. Для цього здійснюється системне впровадження комплексу заходів, які включають: регулярне обстеження сільськогосподарських угідь на наявність гризунів, складання прогнозів їхньої шкідливості та проведення хімічних обробок для контролю чисельності. Ці заходи проводяться у різні терміни, залежно від погодних умов. Однак, основні складові цієї системи завжди залишаються незмінними. Серед найважливіших профілактичних заходів домінують агротехнічні. Це знищення бур’янів у полях та місцях, де можуть існувати резервації гризунів (лісосмуги, узбіччя доріг), оперативне та якісне збирання врожаю без втрат, своєчасний і ретельний обробіток ґрунту. Такі заходи позбавляють шкідників кормової бази та безпечних сховищ. Особливу увагу слід приділяти полям, де використовується технологія нульового обробітку (No-till) – на таких угіддях необхідно посилювати моніторинг та проводити регулярні захисні заходи. Це сприяє ефективній боротьбі з гризунами.

Сучасні методи боротьби та рекомендації

Ефективний контроль мишоподібних гризунів досягається через комплексну систему заходів, що враховує біологічні особливості окремих груп та специфічні умови господарства. Значну роль у цьому процесі відіграє аналіз типу кормів, закономірностей розмноження та стаціального поширення різних видів, статево-вікової структури популяції. Важливо пам’ятати, що чутливість до родентицидів та бактопрепаратів може відрізнятися серед різних видів та вікових груп гризунів.

Найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Проте, ефективність зернової принади проти полівок на озимих культурах в осінньо-зимовий період на площах з густим травостоєм може бути низькою, адже молоді полівки зерном не харчуються. Не слід використовувати зернові отруєні принади проти польової миші, тому що, поїдаючи зерно, шкідник завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить найбільше отрути. Існує думка, що польові миші відрізняються стійкістю до бактерій тифу гризунів. Молоді особини, навіть одного виду, реагують на патогени та родентициди інакше, ніж дорослі. Молоді полівки виявляють більшу стійкість до бактерій тифу, ніж дорослі, а самки загалом трохи стійкіші за самців. Принади слід розкладати в жилі нори з обов’язковим загортанням входу ґрунтом для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на відстані менше 500 метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.

На даний час погодно-кліматичні умови дозволяють проводити боротьбу з мишоподібними гризунами як у польових умовах, так і на складах, зерносховищах та елеваторах. Для регулювання чисельності гризунів необхідно використовувати препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Препарати для знищення мишоподібних гризунів слід купувати виключно у офіційних дистриб’юторів або в спеціалізованих магазинах. Працівники, що виконують роботи із засобами захисту рослин, повинні пройти спеціальну підготовку та мати посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил та правил техніки безпеки.