Орденом «За мужність» III ступеня посмертно нагороджено Мирослава Рудого – Героя, жителя Теплицької громади, який загинув, захищаючи Україну. Сьогодні відбулася церемонія вручення державної нагороди цьому мужньому захиснику.

Відповідно до Указу Президента України, Мирослава Сергійовича Рудого відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно за його особисту мужність, самовіддані дії, неоціненний внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України. Він брав активну участь у заходах із забезпечення національної безпеки, оборони, а також у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації, демонструючи незламну вірність Присязі.

Мирослав Рудий народився 29 травня 1992 року. Його шлях був незвичайним: від захоплення кулінарією та здобуття фаху технолога харчової промисловості до роботи водієм і кухарем. Проте у 2019 році він обрав шлях захисника, підписавши контракт із 59-ю окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка. Протягом трьох років служби Мирослав став кваліфікованим сапером, успішно пройшовши численні курси підвищення кваліфікації. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, він без вагань став на захист Батьківщини, беручи участь у бойових діях на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. За видатну службу та незламну відвагу Мирослав був відзначений почесними нагородами «Ветеран війни» та «Золотий хрест».

Побратими згадують Мирослава з особливою теплотою, відзначаючи його готовність братися за будь-яку роботу та його життєве кредо: «Хто, як не ми?». Останні 8 місяців своєї служби він працював у команді відомого підрозділу, де займався виготовленням скидів для дронів та керував групою, що забезпечувала виробництво й доставку боєприпасів на передову. Його внесок був настільки значним, що, за словами побратимів, після його загибелі вони втрьох не могли впоратися з обсягом роботи, який він виконував самотужки.

20 жовтня 2023 року Мирослав Рудий загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське на Донеччині. Йому навіки залишився 31 рік. Вдома на нього чекали найрідніші: син, дружина та батьки. Його героїзм, мужність та боротьба за свободу України назавжди залишаться в пам’яті.

Вічна пам’ять, честь і шана полеглому Захиснику. Ми безмежно вдячні йому за його внесок у нашу Перемогу. Ми завжди будемо пам’ятати і шанувати його подвиг.