Остання дорога додому…

22 лютого 2026 року Вижницька громада з глибоким сумом зустріла свого Воїна-Героя — Василя Васильовича Озеряка, який передчасно відійшов у вічність через важку недугу. Його відданість Україні та подвиг назавжди залишаться в серцях співвітчизників. Василь Озеряк, як і багато інших, став на захист Батьківщини, віддавши найцінніше – своє життя.

Жителі громади утворили живий коридор уздовж маршруту, віддаючи останню шану Захиснику. Люди ставали на коліна, схиляли голови, тримаючи в руках квіти та державні прапори — як знак вдячності та поваги до воїна, який став на захист України. Це був зворушливий прояв єдності та скорботи, що демонстрував, наскільки глибоко громада цінує самопожертву своїх Героїв. Кожен, хто стояв у цьому коридорі, відчував біль втрати, але й гордість за такого сина України.

На площі Героїв у місті Вижниця відбулося прощання з Василем Васильовичем. У скорботній тиші громада провела Героя в його останню дорогу додому. Церемонія прощання була сповнена глибокої поваги до пам’яті загиблого воїна. Лунали слова вдячності за його мужність та самовідданість. Василь Озеряк – це символ незламності духу та патріотизму, приклад для майбутніх поколінь.

Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України. Щирі співчуття рідним і близьким. Ми ніколи не забудемо подвиг Василя Васильовича Озеряка. Його ім’я назавжди вписане в історію Вижниці та України як ім’я справжнього Героя. Його жертовність нагадує нам про важливість миру та про ціну, яку доводиться платити за свободу. Ми мусимо пам’ятати про всіх, хто віддав своє життя за наше майбутнє.