Осінь приносить із собою не лише холод і дощі, а й важкі звістки. Сьогодні над нашою громадою знову згущуються хмари скорботи — ми дізналися про трагічну загибель нашого земляка, Захисника України — Крука Олександра Володимировича. Його мужність та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях.

Олександр Крук народився 17 серпня 1992 року в селі Злазне, у багатодітній родині. Згодом він проживав зі своєю сім’єю у селі Садки, де знайшов своє щастя та створив осередок. Його життя було тісно пов’язане з цими мальовничими куточками нашої землі, які він так любив.

Життєвий шлях Олександра як Захисника України розпочався 21 березня 2025 року, коли він був призваний на військову службу. Він з честю ніс свій обов’язок, служачи водієм-електриком роти безпілотних авіаційних комплексів у мотопіхотному батальйоні. Його робота була надзвичайно важливою та відповідальною, адже він забезпечував функціонування техніки, що стояла на захисті нашої держави. На жаль, 21 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області, обірвалося життя нашого Героя. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність України.

У серці кожного, хто знав Олександра, він назавжди залишиться мужнім, щирим, добрим та відданим сином своєї країни. Його людяність, готовність допомогти та незламний дух були прикладом для оточуючих. Він був люблячим чоловіком для своєї дружини Ірини, турботливим татом для свого дворічного синочка Тимофія, і вірним братом для своїх рідних. Його втрата — це непоправна рана для всієї родини та близьких.

💔 Нехай Господь прийме душу загиблого Захисника у Царство Небесне, а його родині подарує сили витримати це страшне горе. Ми висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та всім, хто знав Олександра. Його ім’я, його подвиг, його самопожертва назавжди залишаться в історії нашої громади та України. Вічна пам’ять Герою. Слава Україні! Героям Слава!🕯️

Про дату, час прибуття траурного кортежу та церемонію поховання буде повідомлено додатково.