В умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти України, питання військового обов’язку та готовності захищати Батьківщину набувають особливої гостроти. Українське суспільство демонструє високий рівень єдності, проте поодинокі випадки ухилення від призову все ж фіксуються. Судові органи, у свою чергу, рішуче реагують на подібні правопорушення, підкреслюючи неминучість покарання за спроби уникнути військової служби під час воєнного стану. Один із таких прецедентів нещодавно стався у Хмельницькій області, де суд виніс вирок чоловікові, який намагався уникнути мобілізації, посилаючись на свої релігійні переконання.

Згідно з матеріалами справи, яка розглядалася у суді на Хмельниччині, уродженець Миколаєва був визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я. Це рішення було прийнято після проходження ним відповідної військово-лікарської комісії. Важливо зазначити, що у період дії воєнного стану, придатність до військової служби є ключовим фактором для виконання конституційного обов’язку із захисту Батьківщини.

6 травня 2023 року чоловікові було зроблено спробу вручити повістку для подальшого направлення до військової частини. Однак, замість того, щоб виконати законну вимогу, він категорично відмовився її отримувати та ігнорував подальші виклики до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Ця свідома відмова від виконання своїх обов’язків, передбачених законодавством, стала підставою для відкриття кримінального провадження.

Під час судового засідання обвинувачений повністю підтвердив факт своєї відмови від призову. Він намагався виправдати свої дії, стверджуючи, що його рішення пов’язане з релігійними переконаннями. Зокрема, чоловік заявив, що є прихильником релігійної організації “Свідки Єгови”, принципи якої, за його словами, забороняють участь у військових діях та несення служби у збройних силах. Ця аргументація часто використовується особами, які прагнуть уникнути військового обов’язку, проте українське законодавство чітко розмежовує свободу віросповідання та обов’язок захищати державу, особливо в період війни.

Суд, ретельно вивчивши всі обставини справи та надані докази, дійшов висновку, що посилання на релігійні переконання в даному випадку не є достатньою підставою для ухилення від мобілізації. Українське законодавство передбачає можливість альтернативної (невійськової) служби, але вона застосовується у мирний час для громадян, які не можуть виконувати військовий обов’язок з релігійних міркувань. Однак під час дії воєнного стану, коли держава потребує захисту, конституційний обов’язок захищати Батьківщину стоїть вище індивідуальних віросповідань.

У підсумку, суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Йому було призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Цей вирок є чітким сигналом для всіх, хто розглядає можливість ухилення від виконання військового обов’язку, про невідворотність покарання за порушення законів України в умовах воєнного стану. Це рішення суду підкреслює пріоритет національної безпеки та захисту суверенітету держави над особистими мотивами, що суперечать вимогам часу.

Фото ілюстраційне