Паління сухої трави — це не лише серйозне порушення природоохоронного законодавства, а й дія, що несе колосальну загрозу для навколишнього середовища, здоров’я людей та майна. Щорічно тисячі гектарів родючих земель, лісових насаджень та живих екосистем знищуються через безвідповідальність, яка починається з одного недопалка або непогашеного багаття. Наслідки таких дій можуть бути катастрофічними, а правова відповідальність — надзвичайно суворою, включаючи фінансові санкції до 150 000 гривень.Українське законодавство чітко забороняє спалювання сухої рослинності, її залишків, опалого листя та сміття на територіях населених пунктів, сільськогосподарських угіддях, лісосмугах, а також у лісах та на природоохоронних територіях. Ця заборона спрямована на запобігання масштабним загоранням, які щороку завдають непоправної шкоди. Замість такого спалювання, існують безпечніші та екологічніші способи утилізації органічних відходів, таких як компостування або переробка. Ці методи допомагають зберегти природний баланс і сприяють підвищенню родючості ґрунтів.Які ж саме санкції передбачені за навмисне спалювання трави? Залежно від обставин та розміру завданої шкоди, до порушників може бути застосована адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. Наприклад, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачені значні грошові стягнення. Ще суворіше караються дії, що призвели до пожеж, які завдали великої матеріальної шкоди або спричинили загибель людей. Максимальний штраф за паління сухої рослинності для громадян може сягати десятків тисяч гривень, а для посадових осіб — сотень тисяч. Зокрема, спалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання встановлених правил може коштувати громадянам від 3060 до 6120 гривень, а посадовим особам — від 15300 до 21420 гривень. Якщо ж ці дії призвели до пожеж, що знищили чи пошкодили лісові масиви, степові ділянки, сухостій або інші природні комплекси, штрафні санкції зростають до 91800-153000 гривень для громадян та до 153000-214200 гривень для посадових осіб.Окрім фінансових стягнень, екологічна шкода від підпалів сухої трави є колосальною. Вогонь знищує верхній родючий шар ґрунту, що призводить до ерозії та деградації земель. Гинуть мікроорганізми, які відіграють ключову роль у формуванні ґрунту, а також комахи, дрібні тварини та птахи, що є частиною екосистеми. Дим від таких підпалів містить шкідливі речовини, такі як чадний газ, сірководень, окиси азоту, діоксини, які забруднюють атмосферне повітря та становлять серйозну загрозу для здоров’я людини, особливо для людей з респіраторними захворюваннями, дітей та літніх людей.Щоб уникнути пожеж та захистити довкілля, важливо дотримуватися правил пожежної безпеки: не кидати недопалки, не розпалювати багаття у вітряну погоду та у недозволених місцях, не залишати вогонь без нагляду. Інформування суспільства про небезпеку навмисного підпалу сухої трави та відповідальність за такі дії є ключовим елементом у боротьбі з пожежами. Ми закликаємо кожного громадянина бути свідомим та відповідальним, адже збереження нашої природи та безпека наших осель залежить від спільних зусиль.Більш детальну інформацію про заборонені дії, розміри стягнень та потенційні наслідки можна знайти в інфографіці від Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, що представлена нижче. Дотримуючись простих правил, ми можемо значно зменшити ризик виникнення масштабних загорянь та захистити нашу землю від руйнівних наслідків бездумного випалювання сухої рослинності.