Сьогодні, 27 червня 2024 року, минає рік від трагічної загибелі на фронті справжнього патріота та Героя України – Павла Ярославовича Габшія з Трускавця. Ця болюча річниця загибелі спонукає нас знову згадати та вшанувати пам’ять Павла Габшія, віддаючи належну шану його безсмертному подвигу. Він віддав найцінніше – власне життя – за свободу, незалежність та мирне майбутнє нашої Батьківщини. Його ім’я навіки вписане в історію героїчного спротиву.

Павло Ярославович Габшій народився 21 липня 1975 року у мальовничому місті Трускавець, у шанованій родині корінних трускавчан – сім’ї Габшіїв. З дитинства Павло виявляв кмітливість та старанність, навчаючись у Середній загальноосвітній школі №2 практично на відмінно. Його шлях до здобуття знань продовжився у Львівському Національному Університеті Природокористування в Дублянах (ЛНУП), який він успішно закінчив у 1997 році, здобувши спеціальність землевпорядника. Того ж року Павло Габшій пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України, що стало його першим досвідом захисту держави.

З 1998 року Павло Габшій розпочав свою професійну діяльність як землевпорядник у Трускавецькому міському управлінні земельних ресурсів, де сумлінно працював багато років, вносячи свій вклад у розвиток рідного міста.

Його особисте життя також було сповнене тепла та любові. У 2006 році Павло одружився, а вже наступного, 2007 року, у нього народився син. Павло був зразковим сім’янином, ніжним та турботливим чоловіком, і безмежно люблячим батьком. Родина була для нього опорою та джерелом натхнення.

Павла Габшія знали як надзвичайно світлу та доброзичливу людину. Він мав широке коло друзів різного віку, з якими ділився своїми інтересами, а його почуття гумору завжди створювало невимушену та позитивну атмосферу. Однією з найбільших його пристрастей були гори. Він неймовірно любив мандрувати Карпатами, куди часто ходив з дружиною, сином та близькими друзями, насолоджуючись красою природи та активним відпочинком.

Його патріотизм проявився ще у 2015 році, коли Павло Габшій був призваний до лав ЗСУ для участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України. Відслуживши встановлений термін, він повернувся до цивільного життя, але завжди був готовий знову стати на захист Батьківщини.

З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Павло Габшій без вагань знову став до лав Збройних Сил України. Він служив інспектором прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 2144. Його військовий шлях тривав до останніх днів життя. Загинув Павло Габшій 27 червня 2023 року у селі Курдюмівка Донецької області внаслідок підриву керованого боєприпасу. Він гідно виконав свій обов’язок, захищаючи Україну на передовій. Його самовіддана служба на Донеччині стала символом незламності українського духу.

Пам’ять про Павла Габшія, цього чуйного, доброго, щирого, чесного, принципового та відданого трускавчанина, назавжди залишиться у наших серцях. Він залишив по собі світлу пам’ять та великий біль втрати для своєї родини – сина Максима, дружини, матері, батька та сестер.

За виняткову мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Президент України Володимир Зеленський своїм Указом № 648 від 30 вересня 2024 року посмертно нагородив нашого воїна-Героя орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Ця висока державна відзнака була вручена синові Павла, Максимові, 17 травня 2025 року, ставши ще одним підтвердженням величі подвигу, який здійснив Павло Габшій з Трускавця.

Вічна пам’ять воїнові Павлові Габшію та всім, хто поліг за волю та незалежність України. Ми завжди пам’ятатимемо наших Героїв, чия жертовність дарує нам майбутнє. Їхня пам’ять про Павла Габшія житиме вічно у серцях українців, як і пам’ять про всіх, хто боронив Трускавець і нашу державу. Вшановуємо кожного захисника Донеччини, хто віддав життя за Україну.