Війна, Ярмолинецька ОТГ
Пам’яті сержанта ЗСУ Андрія Кулачка: Рік без Героя
🙏 Вшанування пам’яті сержанта ЗСУ Кулачка Андрія Григоровича 🇺🇦
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом та щирою шаною вшанувала світлу пам’ять захисника України — Андрія Кулачка. Минув рік від тієї скорботної миті, коли його мужнє серце перестало битися, але його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Андрій Григорович Кулачок, народжений 8 січня 1981 року, був справжнім патріотом своєї країни. Дитинство та шкільні роки він провів у рідному селі, навчаючись в Ясенівській школі. Після дев’ятого класу Андрій продовжив свою освіту у Кам’янець-Подільському профільному фізико-математичному ліцеї, демонструючи неабиякі здібності, а згодом вступив на фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Своє служіння Україні Андрій розпочав зі строкової служби у лавах Збройних Сил України, зокрема у системі пожежної охорони та надзвичайних ситуацій. З початком повномасштабного вторгнення росії, Андрій Григорович без вагань став на захист Батьківщини. Він добровільно прибув до військкомату, і після двох місяців інтенсивного навчання розпочав службу на Харківському напрямку у складі 4-ї окремої танкової бригади. Там він виконував надзвичайно відповідальну місію — був водієм, доправляв критично важливі боєприпаси, амуніцію, продукти харчування, а також вивозив поранених побратимів із передової. Його шлях був сповнений небезпек та самовідданості.
Під час виконання бойового завдання, Андрій Кулачок отримав важке поранення внаслідок підриву на міні. Після тривалого лікування він повернувся додому, але всі пережиті втрати, фізичний та моральний біль війни, на жаль, далися взнаки. 24 липня 2024 року серце Героя не витримало, обірвавши його земний шлях. Ім’я Андрія Григоровича назавжди залишиться в серцях вдячних земляків як яскравий приклад мужності, самовідданості та справжньої любові до України. Його жертовність — це нагадування про ціну миру та свободи, яку ми маємо берегти.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях. 💛💙

