Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

Платник ПДФО навчається в аспірантурі: чи є право на отримання податкової знижки за витратами, понесеними за навчання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1556).

Згідно з частинами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому, здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (частини 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник ПДФО, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Про термін, в який контролюючим органом надсилається поштою документ, що засвідчує реєстрацію в ДРФО громадянина України, який перебуває за кордоном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 зі змінами і доповненнями (далі – Положення № 822).

Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації/внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР)/заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 розд. ІII Положення № 822).

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.

Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР, Заяві за ф. № 5ДР та/або Заяві про отримання відомостей з ДРФО повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку. До зазначених заяв фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (Картка платника податків (додаток 3 Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (п. 7 розд. VII Положення № 822). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

У разі необхідності повторного отримання Картки платника податків (додаток 3 Положення № 822), з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР (додаток 12 Положення № 822).

Громадяни України можуть звернутися за отриманням Картки платника податків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Враховуючи викладене, особа, яка перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може надіслати поштою на адресу ДПС письмове клопотання з проханням щодо реєстрації/внесення змін до ДРФО та отримання Картки платника податків. При цьому до клопотання необхідно додати Облікову картку за ф. № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР, на якій підпис фізичної особи повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку, а також ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу, та інші документи, необхідні для реєстрації/внесення змін до ДРФО.

Розгляд звернень (клопотань) громадян, у тому числі звернення, які стосуються направлення поштою Картки платника податків особи, яка перебуває за кордоном та не може прибути до контролюючого органу в Україні, здійснюється у порядку, визначеному ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Безоплатна передача платником ПДВ – юридичною особою, яка не є благодійною організацією, ком’ютерів школі: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

За загальними правилами операції з надання благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема за умови, що:

– однією із сторін при здійсненні таких операцій є обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації, утвореної і зареєстрованої відповідно до законодавства;

– постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації;

– благодійна допомога не надається у вигляді зазначених у розд. VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

У разі недотримання усіх вимог, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Отже, враховуючи, що безоплатна передача комп’ютерів школі здійснюється товариством, яке не є благодійною організацією, то такі операції не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, із зазначенням в ній відомостей, передбачених частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.

Форми заяв щодо ліцензій на право провадження відповідного виду діяльності (далі – Заява) та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

При цьому, у Заяві зазначається адреса/адреси місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата. Зокрема, інформація щодо номера будинку та доповнення до номера.

Відповідно до приміток до Заяви адреси зазначаються у форматі – область, район, населений пункт (крім мм. Києва та Севастополя), вулиця, номер будинку/офісy.

Відповідно до частини першої ст. 26 прим. 3 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (зі змінами та доповненнями) адресою об’єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Згідно з п. 23 Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 690 (зі змінами) (далі – Порядок № 690), для нумерування об’єктів використовуються арабські цифри. Номер об’єкта може також містити літеру. Літера використовується у разі, коли відсутня можливість забезпечити послідовну нумерацію будівель, розташованих вздовж вулиці, відповідно до пункту 25 Порядку № 690 (наприклад, у разі будівництва двох чи більше будівель замість однієї, поділу будівель на дві чи більше блоковані). Також може використовуватися літера для будівель, що розташовані (або будуються) посеред кварталу та не мають фасаду, що виходить на вулицю. У такому разі номер найближчої житлової будівлі (для інших житлових) або споруди (для інших споруд), яка має фасад, який виходить на вулицю, отримує літеру “А”, а будівля чи будівлі (споруда чи споруди) відповідно отримують інші літери.

Для нумерації об’єктів використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “Е”, “Ж”, “И”, “К”, “Л”, “М”, “Н”, “П”, “Р”, “С”, “Т”, “У”, “Ф”, “Х”, “Ц”, “Ч”, “Ш”, “Ю”, “Я”. Літера зазначається після номера через дефіс.

Отже, якщо в адресі місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата є літерне доповнення до номера будинку, то у графу «доповнення до номера» Заяви вноситься відповідне значення – літера українського алфавіту. Якщо ж такої інформації немає, то графа «доповнення до номера» не заповнюється.

Крім того, відомості щодо адреси місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата у Заяві мають відповідати відомостям про об’єкт оподаткування, зазначеним у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, що подається у порядку та строки, встановлені ст. 63 ПКУ та розділом VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Комфорт, співпраця та довіра: на Дніпропетровщині сервісне обслуговування платників податків здійснюється у зручному форматі для кожного

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За період з 01.01.2025 по 31.08.2025 до ЦОПу Самарівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ ГУ ДПС) за отриманням адміністративних послуг звернулось 12 047 платників, яким надано 11 313 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення створений та функціонує мобільний ЦОП ГУ ДПС. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників ГУ ДПС за адресою місця проживання (перебування) особи.

Так, за період з 01.01.205 по 31.08.2025 працівниками ЦОПу ДПІ ГУ ДПС та сектору здійснено 23 виїзди та надано суб’єктам звернень 46 адміністративних послуг.

Також фахівці ГУ ДПС здійснюють виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. За вісім місяців поточного року фахівцями податкової здійснено таких 55 виїздів.

Допомагати кожному – це про комфорт, співпрацю та довіру між державою і платниками.

Ми змінюємося заради тих, хто сплачує податки.

Понад 81,2 тис. РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.09.2025 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) знаходилось 81 227 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО: 14 804 – РРО, 66 423 – ПРРО.

Звертаємо увагу, що контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО, за наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) в електронній формі.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

Транспортний податок: надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 14,0 млн гривень

У січні – серпні 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 14,0 млн грн транспортного податку.

Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

За якою формою та в які терміни подається Звіт про контрольовані операції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами та доповненнями).

Зокрема, Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Довідково: за звітний 2024 рік останній день подання Звіту – 30.09.2025.

Майже 183,0 млн грн акцизного податку з ввезених товарів сплатили до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету акцизним податком з ввезених товарів майже на 183,0 млн гривень. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року надходження виросли на понад 42,4 млн грн, або на 30,2 відсотки.

Керівник податкової служби регіону подякувала сумлінним платникам за своєчасне наповнення бюджетів та акцентувала, що нелегальний обіг підакцизних товарів призводить до недоотримання державою значних сум акцизного податку. У свою чергу, це негативно впливає на фінансову стабільність країни, особливо сьогодні. Крім того, тіньовий сектор створює нечесну конкуренцію для легальних виробників та продавців, що позначається, зокрема на якості підакцизної продукції.

«Впровадження успішних практик боротьби з тіньовою економікою, які використовуються у країнах ЄС, підвищує ефективність роботи контролюючих органів, зокрема у напрямку легалізації обігу підакцизних товарів. Робота триває», – зазначила Теодозія Чернецька.

Електронні сервіси ДПС

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни ЛИТВИНЕНКО.

Державна податкова служба України активно впроваджує сучасні цифрові інструменти, щоб зробити взаємодію з платниками максимально зручною, прозорою та ефективною.

Електронні сервіси від ДПС значно заощаджують час та ресурси платників податків, адже дозволяють подавати звітність, направляти листи, отримувати довідки та консультації онлайн.

До ключових електронних сервісів ДПС належать:

– Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр послуг, таких як: подання звітності, реєстрація податкових та акцизних накладних, листування з податковою, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів тощо. Крім того, за допомогою Електронного кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) або внесення змін до нього, отримати вiдомостi про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки, подати Заяву про включення/виключення з Реєстру волонтерів та інше. Електронний кабінет – це повноцінний онлайн офіс, що працює 24/7 та не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення;

– Єдине вікно подання електронної звітності – сервіс, що дозволяє платникам подавати податкову, фінансову та іншу звітність до органів Державної податкової служби в електронному вигляді;

– мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету у своєму телефоні: інформація про наявність податкового боргу, сплата податків, отримання відомостей про доходи, подання заяви для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього, подання Заяви про включення до Реєстру волонтерів, надсилання листів та запитів, подання декларації про майновий стан і доходи на податкову знижку, подання декларації платника єдиного податку для ФОП – спрощенців 1-3 груп;

– програмний реєстратор розрахункових операцій – безоплатний продукт ДПС України, що призначений для реєстрації розрахункових операцій на будь-якому смарт-пристрої. Це не просто заміна касового апарату, а повноцінний програмний комплекс, який працює на будь-якому пристрої (комп’ютері, планшеті чи смартфоні) та автоматично передає дані в ДПС, забезпечуючи прозорість операцій та спрощуючи документообіг.

Необхідно зазначити, що більшість платників Дніпропетровщини обирають у своїй діяльності ІТ-сервіси та звітують за допомогою електронних сервісів ДПС. Станом на 1 вересня 2025 року 99,4% податкових звітів було надіслано платниками нашого регіону в електронному форматі. А кількість суб’єктів господарювання, які використовують програмні РРО, складає 66423 платників.

Також користуються популярністю серед населення наступні сервіси ДПС:

– Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи;

– Електронна черга. Запис в ЦОП – сервіс попереднього запису до центрів обслуговування платників (ЦОП) для отримання адміністративних та інформаційних послуг;

– Калькулятор для обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю з фізичних осіб, який надає можливість громадянам самостійно здійснювати розрахунок сум зазначених податків;

– InfoTAX, який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо;

– Пульс – для повідомлення про неправомірні дії чи бездіяльність (можливі корупційні ризики) посадових осіб ДПС та її територіальних органів.

З повним переліком електронних сервісів можна ознайомитись на вебпорталі ДПС у вкладці «Електронні сервіси».

Цифровізація сервісів для платників є пріоритеним завданням сучасної податкової служби. Тому ДПС активно розвиває Е-кабінет та інші електронні сервіси, додає нові функції, щоб відповідати запитам часу та потребам користувачів.

Так, нещодавно ДПС оновила функціонал Електронного кабінету та значно спростила процес листування з податковою службою, адже він є основою електронної взаємодії з ДПС. Подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет стало ще простіше, тому що в ньому з’явилась окрема вкладка «Бажання листування з податковою». Основні переваги листування через Е-кабінет – своєчасне отримання офіційної кореспонденції від ДПС та постійний доступ до архіву листування з податковою.

Тож закликаємо цінувати свій час та приєднуватись до користувачів електронних сервісів Державної податкової служби.

За 8 місяців цього року 2 318 діючих резидентів Дія Сіті сплатили до зведеного бюджету 19,5 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Це на 81 % (8,7 млрд грн) перевищує надходження аналогічного періоду минулого року. Торік за січень – серпень 1 339 компаній-резидентів забезпечили надходження на рівні 10,8 млрд гривень», – зазначила вона.

У структурі надходжень цього року:

– податок та збір на доходи фізичних осіб – 9,9 млрд грн (51%);

– податок на додану вартість – 6,4 млрд грн (33%);

– податок на прибуток підприємств – 3,2 млрд грн (16%).

Сьогодні у Реєстрі вже понад 2,8 тис. компаній, з яких 2,4 тис. – діючі резиденти.

«Спеціальний правовий режим, який діє – колосальна можливість для ІТ-компаній інвестувати, створювати робочі місця та виготовляти сучасний та якісний продукт. Податки, сплачені резидентами Дія Сіті, – це внесок у сильнішу Україну», – додала Леся Карнаух.

Нагадаємо!

Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, яка відповідає вимогам та критеріям, визначеним Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», і здійснює діяльність у сфері ІТ-індустрії та цифрової економіки, зокрема:

– комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням;

– видання комп’ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення;

– надання програмних продуктів, у тому числі комп’ютерних ігор, у режимі «онлайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків;

– освітню діяльність у галузі інформаційних технологій;

– оброблення даних і пов’язану із цим діяльність;

– забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем, програмних продуктів та інформації, що в них обробляється, тощо.

Детальніше про актуальні питання оподаткування податком на прибуток підприємств резидентів Дія Сіті читайте за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/914361.html.

Державна податкова служба для зручної комунікації з банками щодо формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA створила окремий комунікаційний майданчик – Google Chat Bank на платформі Google Chat.

Чат створено за результатами робочих зустрічей ДПС із представниками Незалежної асоціації банків України з урахуванням специфіки ведення бухгалтерського обліку в банківській сфері.

Google Chat Bank допоможе:

– отримувати актуальні консультації та методологічні матеріали від ДПС;

– оперативно обговорювати проблемні питання з фахівцями ДПС та колегами з банківських установ;

– брати участь у тестуванні технічних рішень, пов’язаних з формуванням файлу SAF-T UA;

– забезпечити коректне впровадження файлу SAF-T UA з урахуванням специфіки обліку в банківських установах та вимог чинного законодавства;

– підвищити якість взаємодії з ДПС, що сприятиме прозорості та передбачуваності податкових процедур.

Як підключитися до Google Chat Bank?

Банки можуть приєднатися до чату двома способами: через Електронний кабінет або засобами поштового зв’язку, надіславши до ДПС відповідний лист для приєднання.

Підключення через Електронний кабінет

У меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету заповнити форму для підготовки кореспонденції:

– поле «Код ДПІ» – з переліку обирається «99 УКРАЇНА; 0 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ»;

– поле «Тип» – з переліку обирається «Запит на приєднання до чату SAF-T UA»;

– поле «Тематика» – з переліку обирається «SAF-T UA»;

– поле «Короткий зміст» – зазначається для підключення до «Google Chat Bank».

– поле «Файл» – завантажується лист (файл у форматі pdf розміром не більше 5 МБ), у якому зазначаються дані користувачів (П.І.Б., напрямок роботи, email (електронна адреса має бути в домені gmail.com).

Після заповнення форми її треба зберегти, підписати кваліфікованим електронним підписом та надіслати.

Персональні запрошення будуть направлені на зазначену в листі електронну адресу.

Нагадуємо: на вебпорталі ДПС діє окремий банер SАF-T UA, де розміщуються роз’яснення та відповіді на найпоширеніші запитання, у тому числі спеціально для банківських установ (https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/rozyasnennya–pitannya-vidpovidi).

Закликаємо банківські установи активно долучатися до процесу подання SAF-T UA. Це важливий крок до розвитку сучасної цифрової податкової культури та підвищення прозорості взаємодії між бізнесом і державою.

Про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку ФОПом, яка подала заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку ФОПи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених підпунктами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

У разі не отримання ФОПом відмови у реєстрації платника єдиного податку він має можливість відповідно до вимог п. 299.9 ст. 299 ПКУ безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Основні принципи системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Основними принципами системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) платника податків є:

– інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

– структурування та комплексне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

– адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

– інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

– динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

– постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

Чи подається Звіт про контрольовані операції з прочерками, якщо у звітному році операції, які визнаються контрольованими, не здійснювалися?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Про отримання в паперовій формі документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО неповнолітньої особи, під час оформлення паспорта громадянина України вперше

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), наведену у додатку 2 до Положення № 822, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Особа, віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у ДРФО, під час оформлення паспорта у формі картки вперше може, за її бажанням, одночасно зареєструватися у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України у формі картки. Така реєстрація проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» (зі змінами та доповненнями).

У такому разі Облікова картка №1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до ДРФО у порядку інформаційної взаємодії.

Після реєстрації фізичної особи у ДРФО ДПС надсилає ДМС реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в ДРФО реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в ДРФО, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в ДРФО та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у ДРФО, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до ДРФО.

З огляду на викладене, якщо особа віком від 14 до 18 років, має паспорт громадянина України та бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію в ДРФО (Картку платника податків), така особа може звернутися за отриманням такого документа до будь-якого контролюючого органу особисто або може звернутися один із батьків, та подати такі документи:

якщо особа звертається особисто:

– Облікову картку № 1ДР / Заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12) (п. 1 розд. IX Положення № 822);

– пред’явити паспорт громадянина України;

– витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування);

якщо звертається один із батьків, додатково пред’являє документ, що посвідчує особу одного із батьків / документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків / витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

У разі, якщо особа, віком від 14 до 18 років, ще не отримувала паспорт громадянина України, отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може один із батьків. Для цього необхідно подати до контролюючого органу такі документи:

– Облікову картку № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР;

– свідоцтво про народження дитини (якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію (п. 4 розд. VII та п. 7 розд. IX Положення № 822);

– документ, що посвідчує особу одного із батьків;

– документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;

– витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

Чи обкладаються ПДВ операції ломбарду з реалізації заставного майна фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України я товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу / орендарю.

Відповідно до п. 197.12 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняються від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.

На Дніпропетровщині майже 288 тис. платників єдиного внеску

Станом на 01.09.2025 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) знаходилось 287 952 особи, які зареєстровані платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з минулим роком кількість платників єдиного внеску збільшилась на 5 351 особу (станом на 01.09.2024 – 282 601 особа).

Юридичних осіб – платників єдиного внеску станом на 01.09.2025 на обліку в ГУ ДПС перебувало у кількості 116 582 особи. Їх кількість виросла на 2 448 осіб у порівнянні з 2024 роком (станом на 01.09.2024 – 114 134 особи).

Самозайнятих осіб – платників єдиного внеску в ГУ ДПС станом на 01.09.2025 знаходилось на обліку у кількості 171 370 осіб. Кількість таких осіб збільшилась у порівнянні з 2024 роком на 2 903 особи (станом на 01.09.2024 – 168 467 осіб).

Нагадуємо, що відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) «страхувальники» – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Платники рентної плати за видобування нафти поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,3 млн гривень

Протягом восьми місяців 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів за видобування нафти надійшло понад 2,3 млн грн рентної плати. Це майже на 973,0 тис. грн більше ніж у відповідному періоді 2024 року, темп росту – 169,5 відсотків.

Нагадуємо, що 22.09.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за серпень 2025 року з розрахунком: рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Організаційно-методичні засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Об’єкт оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків – діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС

Метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проєкту є:

– підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

– визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

– ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

– впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики

Податок на додану вартість: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 24 відсотки

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 12,6 млрд грн ПДВ. Надходження зросли у порівнянні з січнем – серпнем минулого року на понад 2,4 млрд грн, або на 24,0 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця обласної податкової служби висловила вдячність платникам за фінансову відповідальність і своєчасне наповнення бюджетів.

«Сплата податків – це сьогодні не просто виконання платниками своїх податкових зобов’язань, це прояв активної громадянської позиції і справжнього патріотизму. Адже кожна сплачена гривня – це важливий внесок у стабільність економіки і захист нашої незалежності та суверенітету. Продовжуємо працювати задля майбутнього України», – зазначила Теодозія Чернецька.

Податковий календар на 10 вересня 2025 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що

10 вересня 2025 року, середа, останній день подання за серпень 2025 року:

● звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ВП;

● звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП.

02 вересня 2025

Податкова Дніпропетровщини: у центрі уваги – заборгованість по зарплатах

У Дніпрі пройшло чергове засідання міської комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин (Комісія). До зустрічі з суб’єктами господарювання, які мають борги по зарплатах долучилися фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. На засіданні комісії у першу чергу зупинилися на ситуації та перспективах погашення боргів із виплати заробітної плати на підприємствах-боржниках м. Дніпро. Суб’єкти господарювання (СГ) відзвітували про вже вжиті заходи, у тому числі про роботу із замовниками продукції та послуг, які не розраховуються, через що борги накопичуються. Більшість намагається виплачувати поточні зарплати та частково заборгованість. Але це не знімає відповідальності за виплату всіх боргів по зарплатах.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/929903.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1auy6LVn5i/

02 вересня 2025

На Дніпропетровщині розблоковано понад 58 тисяч податкових накладних

За майже 7 місяців роботи консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) розблоковано 58 022 ПН/РК. З переліку ризикових виключено 1 383 платники. Інформаційний майданчик Консультаційного центру залишається одним з найзатребуваніших комунікаційних ресурсів. На чергових зустрічах, які відбулися за участі заступника начальника податкової служби області Максима Яіцького, проведено роз’яснювальну роботу з платниками Дніпровського району.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/929953.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/166BDGVgHe/

04 вересня 2025

Податкова Дніпропетровщини про продаж товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) розглянули із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини питання продажу товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта». Податківці звернули увагу, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/930739.html

04 вересня 2025

КПП – дієвий майданчик інформаційно-консультаційної підтримки

За роз’ясненнями щодо порядку отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (Витяг) і способів подання документів, необхідних для його отримання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулися об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) м. Дніпро. Запит надійшов на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (КПП). Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС розповіли, що неприбуткова організація, яка за рішенням органу Державної податкової служби України (ДПС) внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (Реєстр) може звернутись до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (Запит) та отримати безоплатно Витяг протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/930771.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/17YvBk8GvB/

04 вересня 2025

Поглиблення довіри через діалог

Актуальні питання оподаткування та електронних сервісів – у фокусі уваги засідання «круглого столу», організованого Павлоградською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням представників бізнесу м. Павлоград. Під час зустрічі розглянуто декілька важливих питань – переваги листування з Державною податковою службою України (ДПС) через Електронний кабінет, особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій у період дії воєнного стану, а також реалізація права на податкову знижку мобілізованих підприємців.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/930900.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1EPcLEGXu7/

05 вересня 2025

Всі питання – з відповідями і у зручному форматі: податківці Дніпропетровщини продовжують інформаційно-роз’яснювальну роботу

Наповнення бюджетів усіх рівнів – нагальне завдання, яке потребує максимально злагоджених дій податкової служби і відповідального ставлення платників до сплати податків. Податківці Дніпропетровщини тримають «руку на пульсі» і оперативно реагують на виклики часу. Отже, відкритий діалог з бізнесом і громадськістю в регіоні відбувається на постійній основі. Минулотижневі комунікації фахівців обласної податкової з платниками відбулись у звичних та зручних форматах – засідання «круглих столів», семінари та зустрічі.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/931270.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1728TWub83/

05 вересня 2025

Питання порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Білоусової.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/931272.html

05 вересня 2025

Податківці Дніпропетровщини: будуємо простір довіри разом з підприємцями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області долучилося до урочистого засідання обласної тристоронньої соціально-економічної Ради Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини (ФОРД). Зустріч відбулася напередодні Дня підприємця. Цим святом держава визнала важливість бізнесу у розвитку економіки. З кожним роком тих, хто відкриває власну справу стає більше, а це значить, що зростають можливості для фінансової спроможності держави та підтримки обороноздатності країни. «Підприємці рушійна сила створення нових підприємств, нових робочих місць, а значить забезпечення економічної незламності держави та наповнення бюджетів усіх рівнів. Наша мета – завжди бути надійними помічниками, реалізовувати податкову політику, що направлена на створення комфортних умов ведення бізнесу» – зазначив заступник начальника податної служби Дніпропетровщини Максим Яіцький вітаючи членів ФОРД з Днем підприємця.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/931616.html

За яким ідентифікатором форми подається Звіт про контрольовані операції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами). Звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 01 жовтня року, що настає за звітним.

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Звіту з додатками за ідентифікатором форми J0104707 (подається з 01.08.2024).

Чи передбачено чинним законодавством обов’язок СГ повертати кошти у тій формі, в якій здійснювався розрахунок при продажу товарів (робіт, послуг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України рекомендує здійснювати повернення коштів у тій формі, в якій здійснювався розрахунок при продажу товарів, робіт, послуг, для полегшення обліку отриманої та повернутої торгівельної виручки, при цьому суб’єкт господарювання може змінити форму коштів при їх поверненні за попереднім погодженням із покупцем.

Разом з тим, відповідно до частини третьої ст. 9 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1023) при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

При цьому, в абзаці третьому частини першої ст. 9 Закону № 1023 встановлено, що обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) (дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Отже, за умови погодження із споживачем часу та способу повернення коштів за товари, роботи, послуги, що не порушує встановлених строків для такого повернення, форма (готівка на безготівкову і навпаки), у якій повертаються кошти, може бути змінена.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо платник податку на прибуток підприємств сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Оскільки нормою п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів безоплатно перерахованих протягом звітного (податкового) року, то платник податку за результатами звітного (податкового) періоду, в якому здійснено сплату членських внесків за поточний рік та авансом за наступний звітний рік, повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких членських внесків, незалежно від того, чи віднесені суми сплачених членських внесків на витрати згідно з даними бухгалтерського обліку чи ні.

Деякі особливості заповнення заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення заяв щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального», у разі подання заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у такій заяві зазначається, зокрема, у пункті 8 «Перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, що розміщуються в місці роздрібної торгівлі» – перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункових книжок (далі – РК), що розміщуються в місці роздрібної торгівлі, – для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (заповнюються всі графи, крім графи 3).

Відповідно до п. 3 Порядку, у разі подання заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Реєстр), у такій заяві зазначається, зокрема, у пункті 8 «Перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, що розміщуються в місці роздрібної торгівлі» – перелік фіскальних номерів РРО, ПРРО, КОРО та РК, що підлягають виключенню з Реєстру, – у разі зміни переліку РРО, ПРРО, КОРО та РК, що розміщуються в місці торгівлі (для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах).

Графа 3 пункту 8 заповнюється в разі виключення фіскальних номерів РРО, ПРРО з Реєстру.

Пунктами 4-6 Порядку, зокрема, встановлено, що у разі подання заяви ліцензіата про внесення чергового (щорічного, щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності або про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності або про надання витягу з Реєстру пункт 8 такої заяви не заповнюється.

Отже, у графах 2 «Дата початку використання в місці торгівлі» та 3 «Дата закінчення використання в місці торгівлі» пункту 8 «Перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, що розміщуються в місці роздрібної торгівлі» заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах зазначається:

у разі подання заяви про отримання ліцензії у графі 2 – дата реєстрації РРО / ПРРО, графа 3 не заповнюється;

у разі подання заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі, у графі 2 – дата реєстрації РРО / ПРРО, у графі 3 – дата скасування реєстрації РРО / ПРРО (заповнюється в разі виключення фіскальних номерів РРО / ПРРО з Реєстру).

При цьому, у разі подання заяви ліцензіата про внесення чергового (щорічного, щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності або про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності або про надання витягу з Реєстру пункт 8 такої заяви не заповнюється.

Принципи Національної стратегії доходів до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Заходи реформування податкової системи та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року ґрунтуються на принципах:

► Стабільності: Збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.

► Нейтральності: Політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.

► Справедливості: Політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків. Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання.

► Доброчесності: Політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів.

► Інтегрованості: Максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.

► Ефективності: При розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацією, підвищенням якості використання даних контролюючими органами.

► Розвитку: Політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (зі змінами та доповненнями) незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

В той же час відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів / послуг.

При цьому такі платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.

При заповненні рядка 14 до декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації (далі – додаток 1).

Формою додатка 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатка 1, яка заповнюється в розрізі контрагентів.

На Дніпропетровщині зросла кількість платників податків

Станом на 01.09.2025 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) знаходилось 297 828 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та адвокатів і нотаріусів. Це на 5 601 особу більше ніж станом на 01.09.2024 (292 227 осіб).

Юридичних осіб станом на 01.09.2025 на обліку в ГУ ДПС перебувало у кількості 122 137 осіб, що на 2 412 осіб більше ніж у 2024 році (станом на 01.09.2024 – 119 725 осіб).

ФОПів, адвокатів та нотаріусів в ГУ ДПС станом на 01.09.2025 знаходилось на обліку у кількості 175 691 особа. Кількість таких осіб зросла у порівнянні з 2024 роком на 3 189 осіб (станом на 01.09.2024 – 172 502 особи).

Інформуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

За спеціальне використання води від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 77, 4 млн грн рентної плати

У січні – серпні поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 77,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Це на понад 1,2 млн грн більше ніж у відповідному періоді 2024 року, темп росту 101,7 відсотків.

Нагадуємо, що на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларації з рентної плати (квартальна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800108 (для фізичних осіб) та J0800108 (для юридичних осіб) разом з додатками.

На Дніпропетровщині кількість ризикових платників та зупинених податкових накладних зменшилась

Консультаційний центр – оперативна інформаційна підтримка бізнеса

Надання роз’яснень платникам податків щодо роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР), причин зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних), відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) критеріям ризиковості платника податку – це про роботу консультаційного центру з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр).

З початку роботи Консультаційного центру станом на 01.09.2025 здійснено 1 176 заходів по взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з 1 584 суб’єктами господарювання (СГ).

Ключові напрямки роботи

З метою надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових, врахуванні Таблиці даних проведено 40 заходів у форматі особистої зустрічі з платниками податку, 25 – в онлайн форматі за участі 433 СГ.

На особистих зустрічах з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств з платникам ПДВ, зокрема розроблені та надані дорожні карти щодо необхідних дій для виходу СГ із ризикової категорії.

Крім того надані роз’яснення 1 111 платникам за їх зверненням на номери телефонів Консультаційного центру.

Ці звернення платників переважно стосувалися необхідності отримання консультацій щодо:

– причин зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та неврахування Таблиці даних;

– формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;

– порядку та вимог до заповнення і подання Таблиці даних;

– причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Закріплюємо результати

За майже сім місяців роботи Консультаційного центру:

– розблоковано 58 022 ПН/РК (станом на 22.07.2025 – 46 678);

– з переліку ризикових виключено 1 383 платники (станом на 22.07.2025 – 1 303);

– регіональною комісією враховано 1 962 Таблиці даних, що складає 61,4 % від загальної кількості поданих (станом на 22.07.2025 – 1 459 (54,3 %));

– зупинених ПН стало менше: станом на 01.09.2025 – 0,67 % від загальної кількості поданих на реєстрацію, а станом на 22.07.2025 – 0,76 %.

Консультаційний центр продовжує виконувати свої задачі: надання комплексної допомоги бізнесу для вирішення питання зупинення реєстрації податкових накладних та виведення підприємств з категорії ризикових шляхом надання зрозумілих роз’яснень щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html) розміщені нові довідники податкових пільг станом на 01.09.2025, а саме:

– Довідник податкових пільг № 130/1, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник інших податкових пільг № 130/2.

Нагадуємо, що довідники податкових пільг містять інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України, це дозволяє платникам правильно застосовувати їх під час подання податкової звітності.

Довідково: у довіднику зазначається код пільги, який потрібно вказувати у податкових деклараціях; зміст пільги; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно тощо); умови та строки дії пільги.

На обороноздатність та допомогу Збройним силам України платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 5,7 млрд грн військового збору

Упродовж восьми місяців 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 5,7 млрд грн військового збору. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року надходження збільшились на понад 4,2 млрд гривень. Темп росту – 367,6 відсотків.

Керівник податкової служби регіону подякувала всім, хто сумлінно сплачує податки, збори і платежі та зауважила, що сьогодні комунікації з платниками, які відбуваються на постійній основі – це той робочий процес, який спрямований на побудову довіри і партнерства між податковою і бізнесом.

«Держава починається з поваги, поваги до кожного. І податкова служба сьогодні змінюється, стає ближче до платника. Адже тільки разом ми зможемо протистояти всім викликам і забезпечити майбутнє нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Увага! Шахраї активізувалися

Останнім часом почастішали випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб, які видають себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та звертаються до суб’єктів господарювання із проханням чи вимогою надати грошові кошти.

Зокрема, шахраї надсилають електронні листи на адресу платників податків або телефонують з проханням надати одноразову фінансову допомогу для потреб Збройних Сил України чи грошові кошти за сприяння вирішення проблемних питань платника.

У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути пильними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону +38 093 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Питання порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Білоусової.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок 1165).

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядаються питання щодо:

· реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК,

· про врахування або неврахування таблиць даних платника податку,

· про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Хочемо вкотре акцентувати, що в ГУ ДПС у Дніпропетровській області створено консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр), куди платники податків мають можливість звернутися за отриманням кваліфікованої допомоги у будь-якому зручному форматі спілкування.

З початку роботи до консультаційного центру надійшло більше 1000 звернень від платників податків, проведено десятки зустрічей та надано сотні консультацій платникам податків, які звернулись засобами телефонного зв’язку з метою отримання фахової підтримки у питаннях виключення з переліку ризикових, розблокування податкових накладних, врахування таблиць даних платників ПДВ.

Здійснивши детальний аналіз проблематики, з якою звертаються платники податку на номери телефонів «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН для надання консультацій працівниками ГУ ДПС, сьогодні ми надамо відповіді на декілька найбільш розповсюджених питань, з якими до нас звертаються платники податків та представники бізнес-асоціацій, громадських організацій, ЗМІ.

Окрім, діяльності, яка проводиться в рамках роботи консультаційного центру, основним покликанням якого якраз і є методологічна підтримка платників податків у питанні розблокування податкових накладних та надання рекомендацій і практичних порад для мінімізації ризику блокування ПН/РК у подальшому, з метою зменшення показника зупинених ПН/РК в ЄРПН по регіону ГУ ДПС у Дніпропетровській області систематично здійснюється аналіз суб’єктів господарювання, які мають високий рівень сплати до бюджету, та у яких наявні зупинені податкові накладні у Реєстрі. За результатом аналізу діяльності таких суб’єктів господарювання проводиться робота з платниками податків щодо подання ними таблиць даних платника податку на додану вартість для унеможливлення блокування податкових накладних у майбутньому.

Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН після спливу 365 днів?

Ні. Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520) визначено термін 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Нормами цього порядку, ПКУ та з урахуванням вимог інших норм чинного законодавства України не передбачено виключень.

Чи потрібно до таблиці даних крім пояснення подавати копії документів, і які саме?

Відповідно до Порядку 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Крім пояснення, платники податку мають можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної в таблиці даних. Але, часто платники витрачають свій час – на непотрібне, скануючи/копіюючи безліч первинної документації. Цього робити не потрібно.

Зокрема, платник податку може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, інформацію щодо якихось змін, які відбулися на підприємстві, а граничний термін звітності ще не настав – і у податкової служби відсутні ці дані, тощо.

Хотілося б, акцентувати, що документи, які містяться в інформаційних базах даних ДПСУ – додавати до пакету документів не потрібно.

Яка найбільш розповсюджена причина блокування ПН?

Алгоритмом зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачено, що якщо ПН/РК, які подані для реєстрації в Реєстрі, не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації та у платника податку відсутні показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, то такі ПН/РК перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Найчастіше причиною зупинення реєстрації податкових накладних є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку 1165 (обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, які подано для реєстрації в ЄРПН перевищує величину залишку такого товару/послуги на умовному складі платника).

При здійсненні оптової торгівлі таке перевищення може бути якщо у вашого постачальника є зупинені ПН або постачальник реєструє ПН пізніше ніж ви, або він не є платником ПДВ. Крім того, у формулі розрахунку величини залишку товару закладено коефіцієнт 1,5. Тобто, величина залишку визначається як різниця між обсягом придбання згідно отриманих податкових накладних та митних декларацій, збільшеним у 1,5 рази та обсягом постачання відповідного товару. Отже, як бачимо у формулу закладено «так званий» коефіцієнт націнки, і свою чергу, він також може вплинути на зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платникам податків, які ж здійснюють виробничу діяльність або надають послуги – необхідно подати на розгляд Комісії таблицю даних платника податку на додану вартість. Наявність таблиці даних – одна із ознак безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Важливим питанням, яке часто цікавить платників податків є питання автоматичної реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Порядком 1165 передбачена автоматична реєстрація зупинених у Реєстрі ПН/РК у разі виключення платник податку з переліку ризикових платників податку та у разі врахування таблиці даних платника податку, якщо одночасно виконуються відповідні умови.

Відповідно до п. 6 прим. 1 Порядку 1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні / розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:

реєстрацію таких податкових накладних / розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;

дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних / розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних / розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

щодо таких податкових накладних / розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. N 520;

у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200 1.3 або 200 1.9 статті 200 1 Кодексу.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 16 прим. 1 Порядку 1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:

відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до пункту 19 цього Порядку;

у податкових накладних / розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД / кодами послуг згідно з Державним класифікатором / умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

такі податкові накладні / розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;

щодо таких податкових накладних / розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. N 520;

у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200 1.3 або 200 1.9 статті 200 1 Кодексу.

Всі питання – з відповідями і у зручному форматі: податківці Дніпропетровщини продовжують інформаційно-роз’яснювальну роботу

Наповнення бюджетів усіх рівнів – нагальне завдання, яке потребує максимально злагоджених дій податкової служби і відповідального ставлення платників до сплати податків.

Податківці Дніпропетровщини тримають «руку на пульсі» і оперативно реагують на виклики часу. Отже, відкритий діалог з бізнесом і громадськістю в регіоні відбувається на постійній основі.

Минулотижневі комунікації фахівців обласної податкової з платниками відбулись у звичних та зручних форматах – засідання «круглих столів», семінари та зустрічі.

На семінарах з платниками м. Дніпра, м. Кривого Рогу та м. Самар податківці розповіли про основні правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб, зокрема зупинились на преференціях для ФОПів, які проходять військову службу за призовом чи за контрактом. Платникам нагадали, що для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їхніх родин з податкових питань у Головному управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) працюють номери телефонів «гарячої лінії».

Сплата за землю, погашення податкового боргу, податок на нерухоме майно, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, можливості Електронного кабінету (зокрема, листування у зручному форматі з податковою службою) – низка кейсів, яким також приділили увагу під час проведення заходів.

На зустрічах, які відбулись з бізнесом міст Дніпра та Кам’янського, діалог йшов про порядок офіційного оформлення найманих працівників, зокрема про трудовий договір та подання повідомлення про прийняття працівника на роботу, без яких допуск працівника до роботи – це порушення трудового законодавства.

Крім того, податківці зупинились на концепції економічної безбар’єрності: акцентували, що усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають рівні умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для зайняття підприємництвом чи самозайнятістю. Це створює простір без дискримінації, де кожен може досягти фінансової незалежності.

Засідання «круглих столів» відбулись з суб’єктами господарювання м. Дніпра, м. Кам’янського, м. Нікополя, с. Межирічі (Павлоградський район), с. Дубовики (Синельниківський район), селищ Софіївки (Криворізький район) та Солоного (Дніпровський район).

Під час спілкування фахівці обласної податкової нагадали про право громадян на податкову знижку, підстави для її нарахування та про терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, у фокусі уваги комунікацій – основні напрямки виконання місцевих бюджетів, порядок сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), особливості адміністрування податку на майно та інших місцевих податків, застосування РРО/ПРРО тощо.

Податківці також нагадали про основні податкові ризики (комплаєнс-ризики), які призводять до фінансових втрат бюджетів, та зазначили, що під час реалізації експериментального проєкту функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, у податковій службі запроваджено міжнародні підходи до управління податковими ризиками, на яких і зосереджується увага податкової служби.

Сервісне обслуговування платників податків – один з основних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини і доступність адміністративних послуг для кожного суб’єкта звернень – пріоритет.

Довідки, консультації, відповіді на запитання – швидко, просто і у комфортних умовах – на це спрямовується діяльність податкової служби як сервісної.

Для зручності платників працівниками Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС в межах регламенту роботи мобільного ЦОПу здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Вільногірської міської ради (м. Вільногірськ).

Під час роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС податківці приймали та опрацьовували заяви про внесення змін до ДРФО та на звірку щодо земельному податку та податку на нерухоме майно, податкові декларації про майновий стан і доходи, видавали картки платника податку та надавали консультації і практичну допомогу, зокрема щодо подання заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Податкова служба сьогодні змінюється і однією зі стратегічних цілей Національної стратегії доходів до 2030 року є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні. Діалог з платниками, який податківці Дніпропетровщини проводять на постійній основі, забезпечує ефективну взаємодію з представниками бізнесу і сприяє добровільному виконанню платниками податків своїх податкових зобов’язань, а отже – і підтримці та розвитку економіки, що дуже важливо для нашої держави.

Надходження єдиного внеску за 8 місяців цього року більше ніж на 22 % перевищили минулорічні

За січень – серпень 2025 року платники перерахували 423,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 22,3 %, або на 77,2 млрд грн більше за відповідний показник минулого року.

За 8 місяців 2024 року ця сума була на рівні 346,3 млрд гривень.

Нагадуємо, що роботодавці, в яких працюють особи з інвалідністю, сплачують ЄСВ за пільговими ставками:

– 8,41 % – звичайний роботодавець, який працевлаштовує осіб з інвалідністю,

– 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці,

– 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо виконуються умови попереднього пункту.

Передбачені також пільги для фізичних осіб з інвалідністю.

Звільняються від сплати ЄСВ за себе:

– фізичні особи – підприємці (ФОП),

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність,

– члени фермерського господарства,

якщо вони:

– мають статус особи з інвалідністю,

– та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Подання Звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди СRS через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

На виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS)) Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ) здійснюється подання звітності CRS.

Звіт про підзвітні рахунки (далі – Звіт) формується та подається з дотриманням вимог «Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1774/40830 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 14 Порядку, Звіт подається ПФУ щороку, в термін до 1 липня року, що настає за звітним.

Згідно з частиною першою п.п. 53 прим. 1 п. 53 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS є період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.

Звіт формується із застосуванням XML-схеми «CRS XML Schema (v2.0)», яка розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку та використовується в процесі автоматичного обміну інформацією між компетентними органами.

Так, з метою організації процесу подачі звітів ДПС було оновлено функціонал ІКС «Електронний кабінет» та додано новий розд. «Звіти CRS».

Процедура подання до ДПС Звіту про підзвітні рахунки передбачає покрокове здійснення ПФУ таких дій:

1) завантаження сформованого, відповідно до вимог Порядку, Звіту у форматі XML;

2) підписання завантаженого Звіту кваліфікованим електронним підписом керівника ПФУ або уповноваженою особою;

3) відправлення Звіту до ДПС.

За результатами обробки отриманого Звіту на адресу ПФУ направлятимуться відповідні повідомлення (квитанції), що міститимуть інформацію про прийняття Звіту, або, у разі виявлення помилок, про його відхилення.

Яким чином можна звірити інформацію надіслану до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу другого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).

Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (із змінами та доповненнями) податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 2 частини першої ст. 10 розд. ІІ Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом № 2939 (п. 1 частини третьої ст. 10 розд. ІІ Закону № 2939).

Пунктом 3 частини першої ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939 встановлено, що службова інформація є різновидом інформації з обмеженим доступом.

Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в частині другій ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939.

Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначений у розд. IV Закону № 2939.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).

Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку.

При цьому для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків із письмовим запитом.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до вимог пп. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацем третім п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ на запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання ФОПами – платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Водночас, відповідно до п. 74доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Заяву про включення до Реєстру волонтерів можна подати в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання заяви про включення до Реєстру волонтерів в електронній формі в Електронному кабінеті можливо у режимі «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян» або у «Введення звітності» режиму «Додатково».

Для подання заяви потрібно:

– пройти ідентифікацію,

– увійти до особистого кабінету,

– обрати режим «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян»

або

– заповнити форму F1308302 у «Введення звітності» з режиму «Додатково»,

– підписати та надіслати заяву до контролюючого органу.

Припинення діяльності з реалізації пального або спирту етилового: заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (із змінами) (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).

Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому в заяві:

у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

За об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи встановлені нульові ставки: чи подається звітність з податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (ЕДП).

Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.

З переліком документів необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»).

Чи може інший суб’єкт господарювання або фізична особа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

– ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

– засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

– правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів)) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Фізичній особі для отримання пільги щодо сплати земельного податку необхідно надати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звільнення фізичних осіб від сплати земельного податку здійснюється на підставі п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія)), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Місцеві бюджети: за 8 місяців сплачено майже 325 млрд грн податків

Надходження до місцевих бюджетів стабільно зростають. За січень – серпень 2025 року на розвиток своїх громад платники перерахували 324,9 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року це + 17,3 %, або на 47,8 млрд грн більше.

Лідерство стабільно тримає податок на доходи фізичних осіб – майже 58 % загальної суми надходжень. За січень – серпень 2025 року сплачено 188,3 млрд грн податку (+18,7 % до відповідного показника минулого року).

Також серед основних джерел:

єдиний податок – 52,9 млрд грн (+11,7 % до січня – серпня 2024 року);

податок на прибуток підприємств – 23,7 млрд грн (+ 21,1 %);

податок на майно – 38,4 млрд грн (+ 15,5 %);

акцизний податок з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв (продукцiї) – 1,5 млрд грн (+ 45 %);

екологічний податок – 1,1 млрд грн (+ 9,7 %);

туристичний збiр – 219,5 млн грн (+ 35,1 %).

Своєчасна сплата місцевих податків та зборів – це стабільна підтримка громади, яка дозволяє забезпечити належне фінансування соціальної сфери, розвитку інфраструктури та важливих регіональних програм.

Поглиблення довіри через діалог

Актуальні питання оподаткування та електронних сервісів – у фокусі уваги засідання «круглого столу», організованого Павлоградською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням представників бізнесу м. Павлоград.

Під час зустрічі розглянуто декілька важливих питань – переваги листування з Державною податковою службою України (ДПС) через Електронний кабінет, особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій у період дії воєнного стану, а також реалізація права на податкову знижку мобілізованих підприємців.

Податківці акцентували увагу на перевагах онлайн листування з ДПС. Розповіли, що для можливості отримання кореспонденції від контролюючих органів через Електронний кабінет (Е-кабінет) необхідно лише надіслати заяву про бажання отримувати документи засобами Е-кабінету.

Під час дискусії наголосили, що попри дію воєнного стану, суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і в умовах воєнного стану.

Детально зупинилися на податкових пільгах мобілізованих самозайнятих осіб. Учасникам зустрічі нагадали про законодавчі новації, згідно з якими від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору звільняються не лише підприємці, призвані на військову службу, а й ті, хто служить за контрактом. Ці податкові пільги надаються автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів – без подання заяв та документів.

Також приділили увагу податковій знижці. Зокрема, роз’ясненням щодо переліку витрат та документів, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки, а також порядку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді.

Учасники інформаційного дискусійного майданчика отримали відповіді на актуальні питання оподаткування, можливостей електронних сервісів ДПС, а також друковану продукцію, яка допоможе отримати ключову інформацію про сервісні послуги ГУ ДПС.

Податківці наголосили, що завжди відкриті до прозорого діалогу, що сприяє поглибленню взаємної довіри.

КПП – дієвий майданчик інформаційно-консультаційної підтримки

За роз’ясненнями щодо порядку отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (Витяг) і способів подання документів, необхідних для його отримання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулися об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) м. Дніпро.

Запит надійшов на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (КПП).

Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС розповіли, що неприбуткова організація, яка за рішенням органу Державної податкової служби України (ДПС) внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (Реєстр) може звернутись до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (Запит) та отримати безоплатно Витяг протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту.

Запит обов’язково має бути підписаний керівником або уповноваженою особою із обов’язковим зазначенням дати, коду ЄДРПОУ, способу отримання.

Він подається контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації в один з таких способів:

– надсилається поштою (за місцезнаходженням або податковою адресою);

– безпосередньо до контролюючого органу (особисто надається платником (його представником) за місцем обліку платника податків);

– засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством) за адресою cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»)).

За результатами розгляду Запиту платник може отримати Витяг поштою або безпосередньо у контролюючому органі чи засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».

Податківці також проінформували про сучасні формати спілкування з платниками податків.

Всю актуальну інформацію можна знайти на сучасних інформаційних платформах податкової служби регіону: субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС, сторінці у Facebook та на YouTube-каналі.

Крім того, для надання фахових консультацій платникам та їхньої інформаційної підтримки у податковій службі Дніпропетровщини працює 111 номерів телефонів «гарячих ліній» за 24 напрямками роботи.

Відкритий діалог у черговий раз підтвердив, що КПП – дієвий майданчик, інформаційно-консультаційної підтримки і допомоги платникам.

Податкова Дніпропетровщини про продаж товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) розглянули із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини питання продажу товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта».

Податківці звернули увагу, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Якщо АТ «Укрпошта» приймає від продавця товар у своєму відділенні і від свого імені бере саме післяплату за таке відправлення, то це підприємство несе відповідальність за формування та видачу покупцю фіскального касового чека. Розрахунковий документ кур’єр АТ «Укрпошта» передає покупцеві разом з відправленням.

Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у разі якщо доставлений через АТ «Укрпошта» товар не продано у кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування СГ – продавцем реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) не є обов’язковим. Однак продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну чи інший документ, який буде свідчити про походження товару. Також СГ зобов’язаний додати у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Обговорені питання дали чітке розуміння прав та обов’язків СГ при продажі товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта».

Чергова зустріч з роз’яснення законодавчих норм дозволила підприємцям отримати дієві практичні інструменти для оптимізації своєї робити.

Діалог став важливим кроком у підвищенні обізнаності СГ про їхні права та обов’язки.

Цифровізація податкового контролю: на практиці вперше використано SAF-T UA під час перевірки

Важливий крок до цифровізації податкового контролю. Державна податкова служба під час документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ вперше на практиці використала стандартний файл SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine).

SAF-T UA на практиці підтвердив свою ефективність.

На запит податкового органу платник надав стандартизований аудиторський файл, що дозволило замінити традиційне опрацювання великої кількості паперових документів на сучасний цифровий аналіз даних.

Інспектори отримали повну аналітичну інформацію в уніфікованому форматі про господарські операції. Це значно спростило та прискорило перевірку.

Ключові переваги використання SAF-T UA:

– оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

– відстеження операцій – досліджено повний ланцюг операцій від первинних документів до фінансової звітності;

– єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

– аналітичний акцент – зосередження уваги на суті господарських операцій, а не на технічній обробці паперів;

– ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури, яка поєднує український досвід із найкращими світовими практиками.

На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-X (зі змінами та доповненнями) та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Отже, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Чи можливе здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за договорами ЗЕД і який строк та умови завершення такої операції?

– з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів.

Визначення першого звітного (податкового) періоду для подання податкової декларації з рентної плати у разі придбання земельної ділянки із свердловиною для видобування підземної води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

Водночас згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:

– з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

– з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів за основним або неосновним місцем обліку (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.

Податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання подається до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта надр.

Про обов’язкові реквізити фіскального звітного чеку (Z-звіт), створеного на РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (із змінами та доповненнями) чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

– назву і адресу господарської одиниці;

– індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

– фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

– заводський номер реєстратора;

– логотип виробника.

Суб’єкт господарювання зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях у своїх приміщеннях або територіях: чи необхідно сплачувати екологічний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено: віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – екологічний податок) суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (зі змінами), далі – Порядок).

Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання» Порядку).

Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707) джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.

Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (ст. 1 Закону № 2707).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:

– здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

– своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (ст. 10 Закону № 2707).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).

При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.

Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Ставки екологічного податку затверджені ст. 243 ПКУ.

Переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль: щодо розрахунку офіційного курсу гривні до іноземної валюти при обчисленні акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Які документи необхідно надати фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, СГ, з якими має господарські відносини, для уникнення подвійного оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.11 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з п. 178.5 ст. 178 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Безбар’єрність: адмінпослуги для платників Дніпропетровщини від фахівців Самарівської ДПІ

Протягом січня – серпня 2025 року до ЦОПу Самарівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ ГУ ДПС) звернулось 12 047 платників податків. Податківцями надано 11 313 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).

Для зручності платників приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги».

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення фахівці, задіяні у роботі мобільного ЦОПу, здійснили 23 виїзди за місцем проживання (перебування) таких осіб та надали 46 адміністративних послуг.

Також, для надання послуг, упродовж восьми місяців поточного року, фахівцями обласної податкової здійснено 55 виїзди до ЦНАПів територіальних громад.

Зворотний зв’язок – компас розвитку, а потреби платників – джерело нових сервісів.

Робота триває.

Чи передбачено перенесення залишків спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду із попередньої звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У декларації з акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2025 № 195 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, передбачено перенесення залишків спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду із попередньої звітності.

В графі 8 додатку 1-5 до декларації з акцизного податку вказується загальний обсяг залишків100-відсоткового спирту етилового на початок звітного періоду, підтверджених результатами інвентаризації, що проводиться на перше число кожного місяця відповідно до пункту 230.14 статті 230 Податкового кодексу України.

Чи є об’єктом оподаткування податком на прибуток на особливих умовах операція з надання поворотної фінансової допомоги особам, які не є резидентами Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, крім винятків передбачених цим підпунктом, визначається, зокрема, як сума фінансової допомоги:

наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу або була припинена внаслідок прощення боргу

Отже, якщо протягом 12 місяців сума фінансової допомоги не буде повернута резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, то сума такої допомоги включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств такого платника.

Чи застосовується коефіцієнт індексації до НГО земельних ділянок для визначення розміру земельного податку та орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Базою оподаткування платою за землю є:

– нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ);

– площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ (абзац четвертий п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Пунктом 289.1 ст. 289 розд. XIІ ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 розд. XIІ ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Випадки, в яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

– на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

– платником податку на прибуток підприємств, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

– фізичним особам.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

За якою формою фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Отже, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за типовою формою, затвердженою Порядком № 261.

Довідково: Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Сплачуйте податки вірно: детальний розбір на прикладі майнових податків

Для спрощення процесу сплати податків Державна податкова служба України підготувала для громадян пам’ятку з детальними інструкціями щодо сплати податкових зобов’язань з майнових податків, зокрема земельного податку, як через мобільні застосунки банків, так і у касі банківських установ.

Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку

Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:

– відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;

– заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

– власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);

– найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– призначення платежу:

– код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

– додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

– перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

– підтвердіть платіж.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Приклад 2. Сплата через касу банку

Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:

– власний податковий номер та ПІБ;

– найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

– призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

– перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

– власноруч підпишить правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.

Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.

РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

ДПС виявила нереалістично низькі виторги у закладах харчування

ДПС виявила, що окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Деякі господарські об’єкти ресторанного господарства декларують до 50 тисяч гривень на місяць. Це показав аналіз діяльності суб’єктів господарювання, які працюють у сфері громадського харчування – ресторанах, кафе, барах, який провела ДПС.

На думку податкової, такі показники є економічно необґрунтованими. Навіть невеликий заклад зазвичай потребує мінімум трьох працівників – кухаря, офіціанта та бармена. При цьому відповідно до законодавства заробітна плата кожного з них не може бути меншою за 8 тисяч гривень.

Окрім витрат на оплату праці, власники таких закладів зобов’язані:

– придбати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем;

– утримувати приміщення;

– закупити продукти;

– забезпечити інші витрати на утримання бізнесу;

– сплачувати податки.

Крім того, окремі ресторатори декларують лише безготівкові операції або готівкові розрахунки у яких є незначними – до 5 % від загального виторгу.

У підсумку очевидно, що при задекларованих виторгах у розмірі до 50 тисяч гривень жоден заклад не зміг би реально функціонувати.

Це шкодить не лише бюджету держави, а й самому бізнесу, адже ризикові заклади потрапляють під посилений контроль.

Державна податкова служба звертає увагу підприємців на необхідність сумлінного виконання норм податкового законодавства. Всі розрахункові операції мають проводитися через реєстратори розрахункових операцій у повному обсязі.

Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.

Подання в електронній формі заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 137.7 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).

Абзацом другим п. 4 Порядку визначено, що Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Згідно з п. 5 Порядку визначено, що Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «Хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf (обмеження до 5 МБ) до органу ДПС.

Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі наразі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, або поштою.

Реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів, на які відсутні документи на їх придбання: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначення часу виїзду з акцизного складу та показників пробігу транспортного засобу, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Усі документи, які є підставою для відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов’язково перевіряються представником контролюючого органу на акцизному складі (п. 230.16 ст. 230 ПКУ).

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється (п. 230.18 ст. 230 ПКУ).

Форму товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 28.04.2005 № 154, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2005 за № 817/11097 (із змінами).

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 Закону № 265).

Підставою для списання продукції у відправника та оприбуткування її у одержувача є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які документи підтверджують облік та походження товарів з метою ведення обліку товарних запасів для ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 0 листопада.11.2021 за № 1411/37033 (зі змінами) (далі – Порядок № 496).

Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 встановлено, документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.

Первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої фізичної особи – підприємця, у тому числі платника єдиного податку (далі – ФОП) на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним Порядком № 496, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару.

Пунктом 10 розд. II Порядку № 496 встановлено, що Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання (п. 11 розд. II Порядку № 496).

Чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою плати за землю, якщо ППР не вручено особисто або надіслано без повідомлення про вручення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зокрема, податкові повідомлення – рішення, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1 ст. 42 ПКУ).

Плата за землю відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Отже, ПКУ не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою земельного податку або орендної плати, у разі якщо податкове повідомлення-рішення з такого податку не надіслане за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або не вручене йому або його представнику особисто.

Протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено): уточнення показників в податковій декларації з податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта / об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку – юридична особа самостійно обчислює суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано / знищено, та відповідні відомості щодо припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна внесено до Державного реєстру, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію, та подає контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування Декларацію, із зазначенням відповідного типу.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

Обов’язковим до заповнення є рядок 8 Декларації з зазначенням підстави для зменшення податкових зобов’язань.

Оподаткування податком на прибуток підприємств операцій за договорами управління майном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Чи мають право юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

Платникам ПДВ про відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами) у рядку 16 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) відображається від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 декларації вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У рядку 16.3 декларації також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 ПКУ.

У разі заповнення, зокрема рядка 16.3 декларації обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків» (далі – таблиця).

Інформацію про зміну (збільшення / зменшення) залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (рядок 16.3 декларації) розшифровується у таблиці в окремому блоці «Дані податкового повідомлення-рішення».

В блоці про дані податкового повідомлення-рішення суму залишку від’ємного значення передбачено зазначати в розрізі постачальників за якими відбулась зміна залишку такої суми.

При цьому за потреби платник може добавляти необхідну кількість рядків щодо інформації про таких постачальників.

Інклюзія – це коли всі на рівних: безбар’єрний простір у регіоні – пріоритет у роботі податківців Дніпропетровщини

Надання адміністративних та інших послуг підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання – пріоритетний напрямок роботи податкової служби як сервісної служби.

Податківці Дніпропетровщини забезпечують комфорт і доступність під час надання послуг, враховуючи різні потреби кожного суб’єкта звернень.

Так, за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за отриманням адміністративних послуг звернулось 12 975 платників податків, яким надано 12 403 адміністративні послуги (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється у зручний спосіб: як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Це дозволяє кожному спланувати свій візит до податкової.

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, у рамках роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС, приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду податківців на адресу за місцем проживання (перебування) особи за попередньою домовленістю з громадянином. Так, протягом 8 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДП ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 8 адресних виїздів, 68 виїздів до ЦНАПів та надано 155 адміністративних послуг.

Також, працівники ГУ ДПС здійснюють чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. Так, за 8 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ ГУ ДПС здійснено 76 виїздів.

Сервіси податкової служби спрямовані на допомогу кожному. Адже, комфорт і доступність – не привілей, а право.

Разом будуємо простір довіри.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам’янський район)