Подяка групі волонтерів с. Вороньків!
Волонтерська жіноча група включилася в роботу з самого початку війни: спершу провели збір підручних матеріалів для в’язання сіток. Несли з дому все: простині, халати, сукні…різали на стрічки і в’язали. Звичайно, ці сітки були важкі, а якщо намокали, то довго сохли , тому їх було майже неможливо підняти на техніку.
За підказкою головурівців з 1 липня 2023 року група почала збирати кошти на спанбонд і основу для сіток.
Зонь Лідія зареєструвала в податковій службі картку для безготівкових переказів, а Стрільник Софія стала і казначеєм і бухгалтером. Готівка обліковується і щомісяця, 1 числа Софія звітує про роботу: скільки відправлено сіток, скільки зібрано коштів. Облік ведеться своєчасно і правильно.
Ця група волонтерів возила обіди для перших мобілізованих, одяг, чайки, тару для води, взуття, ковдри. Смачні обіди готували у Вороньківському ліцеї та дитячому садку. Ці жінки скубли курей, заготовляли тушонки. Нікому не відмовляли ( завдяки ініціативі голови сільської ради Чешко Любові Іванівни).
А скільки звозили жінки овочів та фруктів для постраждалих херсонців?
Волонтерська група – 95 % пенсіонерів, які після кожної пенсії здають своїх 200 грн. Група вдячна і небайдужим людям, які допомагають закривати збори. Всі роблять важливу і потрібну справу.
Станом на 1 січня для захисників відправлено 622 сітки, зібрано більше мільйону гривень.
У волонтерській групі є жінки, які фактично не пропускали жодного дня. Ніна Федорівна Савчук шила білизну для воїнів у госпіталь. Жоден воїн, який їхав з відпустки на фронт не був обділений увагою Набок Наталії Дмитрівни. Яка власноруч виготовляє смаколики – « снікерси».
А скільки харчових наборів зробила Зонь Лідія з дівчатками: це і зрази, голубці, вареники, вінігрет, сало з часником. Все це готувалось на своїй кухні. Допомагали Оля Котул, Наталка Міщенко, Раїса Муха. Крім того, Лідія замовляє спанбонди, сітку і доставляє з пошти власним транспортом.
Не відстає і Марія Черновська . В неї також своя « бригада» по виготовленню заморожених продуктових наборів: це біляші, котлети, зрази, налисники і т.д. Це теж робиться на власній кухні разом з Фесенко Софією, Мірошник Тамарою, Пилипенко Мирославою, Зонь Танею – ці жінки відправили сотні кілограмів смачної їжі на фронт.
Невеличка, але відповідальна та сумлінна в роботі Олена Пащенко. Адресу : Київська, 10 знають багато вороньківців. Лєна відправляла овочі, зелень, картоплю, горіхи, закриті в банки сушені овочі в госпіталь і на фронт.
І Зонь Лідія, і Черновська Марія, і Пащенко Лєна крім основної роботи також завжди донатять на сітки.
У « вороньківських павучків» є працюючі жінки: добу на чергуванні, а дві доби на сітках – це Сивець Ніна, Шафорост Ніна, Тимченко Оля, Григор Надія. Наймолодша серед жінок Масло Таня. Велика вдячність Любі Яцик, яка працює і в обідню перерву та ріже на сітки стрічки.
У групи павучків своя спеціалізація: Стрільник Лідія і Стрільник Софія нарізають основи сіток потрібних розмірів; Кузнєцова Оля і Стрільник Лідія – майстри по навішуванню сіток; Тимченко Валентина та Сивець Ніна нарізають спанбонд для виготовлення стрічок; Бобрівник Ольга, Полубейник Надія, Бобко Валентина нарізають петлі.
Всі інші – досвідчені, неперевершені « павучки» . Щоденно плетуть і плетуть. У цих жінок порядок всюди – і на роботі, і вдома, і на городі. Вони все встигають!
Всі чекають закінчення війни, бо вона принесла дуже багато страждань, смертей, каліцтв, тисячі людей залишились без житла…
Дякуємо Світлані Зражевській, Вікторії Губі, в яких війна забрала найдорожче, але вони щомісячно роблять внески. Крім того, Вікторія ще опікується бригадою, де служив її чоловік. За її запитом було вив’язано 15 сіток розміром 9/12 для побратимів Губи Олександра.
Дякуємо діткам, учням школи мистецтв, учасникам художньої самодіяльності за благодійні концерти зі зборами на сітки ( Мережко Марія. Сергій Шаповал).
Кубрак Маргарита на своєму обладнанні пошила 150 подушечок ( 30/30, 35/35 см), які ми відправляємо разом із сітками. Матеріал приносили волонтери. Також пошиттям подушечок займається Марченко Оксана.
Коли було багато замовлень і «павучки» не встигали, завжди на допомогу приходили працівники дитячого садка, сільської ради. Збирали кошти і лікарня, і садочки, школи, деякі приватні підприємці, фермери, виконавчий комітет сільської ради.
Вони не вміють робити дрони, ремонтувати техніку, але те, що вміють та можуть – все роблять!
Щира подяка вам, дорога група волонтерів! Ви є взірцем людяності й доброчинства. У поспіху на допомогу іншим не шкодуєте власних сил, часу, здоров’я. Милосердя – чи ненайблагородніша із людських чеснот. Вона проросла у ваших серцях і ви повсякчас пробуджуєте її в інших!