«Поезія – це спосіб самопізнання і розмова з душею»: Інтерв’ю з Орестом Андриїшиним

Орест Андриїшин – це відомий чортків’янин, юрист, поет та громадський діяч, який глибоко занурений у творчий процес. Він народився і виріс у мальовничому місті Чортків, навчався у місцевій школі №7. Його освітній шлях продовжився у Чортківському педагогічному училищі, яке він успішно закінчив у 1991 році з відзнакою. Після періоду викладання, Орест Андриїшин вирушив на службу до армії, де його зацікавила правоохоронна діяльність, що спонукало його вступити до Харківського університету внутрішніх справ, який він також завершив з відзнакою. У віці 25 років, відчувши внутрішню потребу висловлювати свої емоції та думки, він почав писати поезію. Його першим значущим твором став вірш «Життя наполовину».

🔹 Що є головним джерелом Вашого натхнення, пане Оресте?

«Я народився та виріс у сім’ї педагогів, і не просто вчителів, а людей, які ціле життя посвятили творчості, а саме – музиці. Мама – Дарія Корніївна викладала в Чортківському педагогічному училищі гру на скрипці та інші музичні навчальні дисципліни, батько – Ігор Тадейович – гру на фортепіано. Мабуть, тяжіння до творчості та культури успадкував саме від них. Перша моя збірка, котру видав зовсім нещодавно «Земне життя – це лише початок…» я присвятив своїм батькам», – ділиться Орест Андриїшин.

🔹 Які мотиви найчастіше звучать у Вашій поезії?

«У моїх віршах відсутня гостра критика чи агресія. Насамперед, це різножанрова поезія – духовна, філософська лірика, твори на родинну та соціальну тематику. До прикладу, збірка «Земне життя – це лише початок…» має три розділи: перший – про родину і товаришів, другий – сатиричний, із казками, байками та гуморесками, третій – більш глибокий, духовно-філософський, який спонукає читача до самоаналізу. Загалом, книга містить 130 поезій», – розповідає поет.

📍 Ось декілька рядків з вірша «Господні інструменти»:

Ми Господа корисні інструменти:
«підручник вчителя», «вантажівки кермо»,
бо наші вчинки, наче скла фрагменти,
вітраж складають «Дій, роби Добро!».
«Малярський пензлик»,
чи «медичний скальпель»,
двірник з мітлою, «сталеварська піч»,
швеця взуття, чи «будівельний шпатель»,
реме́сла різні — то потрібна річ.

Своїми вчинками формуєм цю Вітрину,
щодня талантами доповнюємо зміст,
у позитив фарбуємо Картину,
щоби Людиною постати в повен зріст.

🔹 Як відбувається творчий процес: цілеспрямовано чи це більше про порив натхнення?

«Натхнення може з’явитися зовсім неочікувано та випадково, у будь-який момент, і я завжди намагаюся записати свої рядки. Деякі вірші народжуюся доволі швидко й цілісно, інші – потребують тривалої роботи та редагування», – пояснює Орест Андриїшин.

Як, на вашу думку, змінюється сучасна українська поезія?

«Вона стає різноманітнішою, більш відкритою для світу. Поезія сучасності – не лише класичні рими, але й сміливі сучасні форми. Хоча, я таки прихильник великих українських класиків – Рильського, Тичини, Шевченка, і, звісно, Ліни Костенко», – зазначає поет.

🔹 Що б Ви хотіли, щоб люди відчували, коли читатимуть Ваші вірші?

«Моя книга – це заклик до самопізнання та самоаналізу. Я пишу із критикою та викликами до самого себе. Хочу, щоб читач, гортаючи сторінки моєї збірки, задумувався над власним життям, робив висновки і знаходив сили для розвитку», – ділиться Орест Андриїшин.

🔹 Чи плануєте презентувати збірку чортків’янам?

«Звісно, така ідея доволі непогана. Поки я презентую збірку своїх віршів знайомим, друзям, ось нещодавно мав зустріч із міським головою Володимиром Петровичем і подарував одну книгу йому. Окрім того, презентував персональний вірш для очільника міста. Мої друзі знають, що я пишу персональні поезії, а для близьких людей залишаю віршований автограф», – розповідає поет.

🔹 Які маєте побажання для читачів?

«Я хочу спонукати усіх творчих мешканців нашої громади до розкриття своїх талантів, висвітлення своєї творчості та поширення Українського Слова, Українського мистецтва, Української Культури у сучасних реаліях, яке відображається в розумінні, сприянні та співпраці керівництва Чортківської громади із творчими особистостями», – закликає Орест Андриїшин.