Освіта під час війни — це не просто право, а стратегічний обов’язок держави, спрямований на збереження інтелектуального потенціалу нації та забезпечення гідного майбутнього для кожного українця. В умовах повномасштабної агресії, коли мільйони дітей та молоді змушені були покинути свої домівки, а деякі опинилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), питання доступу до якісної освіти набуває особливого значення. Це не лише фундамент для особистісного розвитку, а й потужний інструмент для підтримання єдності країни через доступ до українських знань та цінностей. Забезпечення освіти в умовах війни є ключовим елементом стійкості суспільства.Діяльність освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» є яскравим прикладом того, як держава виконує свої зобов’язання. Ці спеціалізовані установи відіграють критично важливу роль у інтеграції молоді з ТОТ в український освітній простір. Вони допомагають абітурієнтам з тимчасово окупованих територій отримати українські документи про освіту, скласти вступні іспити та успішно вступити до закладів вищої та фахової передвищої освіти на контрольованій території України. Це відкриває їм шлях до повноцінного життя та професійної реалізації, незважаючи на складнощі, пов’язані з окупацією.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець постійно підкреслює важливість гарантування права на освіту для всіх українців, зокрема для тих, хто перебуває на ТОТ. Він регулярно інформує громадськість про виклики та успіхи в цій сфері, акцентуючи увагу на зростаючій динаміці вступу. Минулого року понад 11 тисяч осіб з тимчасово окупованих територій скористалися можливістю здобути українську освіту, що є значним показником і свідчить про незламний дух української молоді та їхнє прагнення до знань. Ця статистика є підтвердженням ефективності роботи центрів та державної політики щодо доступності освіти.Забезпечення доступу до освіти під час війни має довгострокові переваги для України. По-перше, це допомагає зберегти інтелектуальний потенціал нації, не дозволяючи окупантам повністю контролювати свідомість і майбутнє молоді. По-друге, це зміцнює єдність країни, оскільки молодь, що здобуває українську освіту, залишається частиною українського суспільства та культури. По-третє, це сприяє формуванню нового покоління висококваліфікованих фахівців, які будуть відбудовувати Україну після війни. Саме тому право на освіту є пріоритетом.Держава продовжує вдосконалювати механізми підтримки та адаптації для студентів з ТОТ, враховуючи їхні унікальні потреби. Це включає не лише освітні, а й соціально-психологічні аспекти. Таким чином, українська освіта під час війни не просто виживає, а активно розвивається, демонструючи стійкість та відданість своїм громадянам. Інвестиції в освіту — це інвестиції в майбутнє України, її суверенітет та процвітання. Забезпечуючи це фундаментальне право, Україна підтверджує свої демократичні цінності та гуманітарні пріоритети, відкриваючи шлях до знань для всіх, хто прагне розвиватися та будувати нову, сильну Україну.