13.10.2025 11:30

Методичні рекомендації щодо запровадження принципів безбар’єрності у сферах молодіжної політики, спорту та утвердження української ідентичності

І. Загальні положення щодо безбар’єрності

1. Ці Методичні рекомендації визначають комплекс заходів для створення безбар’єрного середовища в установах, що належать до сфери управління Міністерства молоді та спорту України. Вони охоплюють сфери молодіжної політики, фізичної культури і спорту, а також утвердження української національної та громадянської ідентичності. Рекомендації враховують потреби людей з порушеннями мови, слуху, комунікацій, руху, батьків з дітьми, осіб похилого віку та інших суспільних груп, забезпечуючи їм рівний доступ до послуг.

2. Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу всім учасникам процесу формування безбар’єрного середовища. Це сприяє створенню універсального інклюзивного простору та застосуванню універсального дизайну. Вони є допоміжним інструментом для забезпечення рівного доступу та підвищення якості послуг, враховуючи потреби різних верств населення.

3. Учасниками процесу формування безбар’єрного середовища є:

керівники закладів, що підпорядковані Міністерству молоді та спорту України;

працівники цих закладів, чия діяльність пов’язана з наданням послуг різним групам населення.

4. Під запровадженням принципів безбар’єрності під час організації доступу та надання послуг у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності розуміється систематичний процес створення універсальних умов. Ці умови мають відповідати потребам усіх груп населення, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей, а також забезпечувати універсальність об’єктів та навколишнього середовища, роблячи їх однаково придатними для використання всіма.

5. Термінологія, використана в цих Методичних рекомендаціях, відповідає значенням, наведеним у відповідних Законах України («Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї»), а також Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

ІІ. Оцінка стану безбар’єрності у закладах Мінмолодьспорту

У закладах, що належать до сфери управління Міністерства молоді та спорту України, може бути ініційовано внутрішній контроль щодо впровадження принципів безбар’єрності. Це стосується організації доступу до робочого місця, об’єктів фізичного оточення, програм, заходів та послуг у зазначених сферах. Контроль спрямований на забезпечення рівного доступу для різних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Внутрішній контроль запровадження принципів безбар’єрності рекомендується здійснювати керівникам зазначених закладів. Це відбувається за результатами моніторингу та аналізу відповідності створеного середовища стандартам доступності. Для цього використовуються такі методи:

аудит безбар’єрності: оцінка доступності та зручності об’єктів (наявність пандусів, ліфтів, доступність санвузлів), а також періодичні перевірки для підтвердження відповідності принципам безбар’єрності;

оцінка інформаційно-комунікаційної інфраструктури: перевірка вебсайту та електронних інформаційних систем на предмет доступності для різних груп населення;

навчання персоналу: організація семінарів та тренінгів для працівників закладів на тему безбар’єрності;

залучення громадськості: отримання зворотного зв’язку від споживачів послуг та врахування їхніх пропозицій для покращення безбар’єрного середовища.

ІІІ. Принципи безбар’єрності при наданні послуг

Адаптація послуг у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності вимагає врахування універсального дизайну та таких ключових принципів:

принцип недискримінації: рівне ставлення до всіх осіб, незалежно від їхніх особистих характеристик;

принцип розуміння індивідуальних потреб: індивідуальний підхід до кожної особи з урахуванням її можливостей та обмежень;

принцип різноманітності: залучення різних осіб та груп для забезпечення різноманітних точок зору та досвіду;

принцип толерантності: повага до свободи, поглядів та форм самовираження кожної особи;

принцип інклюзивності: розширення можливостей для забезпечення рівного доступу до послуг;

принцип справедливості: однакове ставлення до кожної особи з урахуванням її індивідуальних потреб;

принцип партнерства та співпраці: розвиток співпраці з організаціями, що працюють у сфері інклюзії та доступності.

Також рекомендується застосовувати принцип універсального дизайну, що забезпечує комфортне та безпечне середовище для всіх, покращує якість послуг та умови праці.

Запровадження принципів безбар’єрності під час надання послуг у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності для різних груп населення

IV. Складові безбар’єрності в діяльності закладів Мінмолодьспорту

Реалізація принципів безбар’єрності в організаційній діяльності закладів Міністерства молоді та спорту України охоплює такі ключові аспекти:

фізична безбар’єрність: забезпечення загальної доступності всіх об’єктів (приміщень, спортивних споруд, молодіжної інфраструктури) для всіх груп населення;

інформаційна безбар’єрність: вільний доступ до інформації в різних форматах, використання універсального дизайну, зручних каналів комунікації;

цифрова безбар’єрність: доступність вебсайтів, вебпорталів та інших цифрових інструментів для забезпечення доступу до послуг;

суспільна і громадянська безбар’єрність: коректна взаємодія, мінімізація конфліктних ситуацій;

освітня безбар’єрність: підвищення обізнаності працівників сфери молодіжної політики, спорту та інших сфер щодо питань доступності, інклюзивності, коректної взаємодії, зокрема через використання термінології з «Довідника безбар’єрності».

Впровадження принципів безбар’єрності в закладах Міністерства молоді та спорту України сприятиме створенню рівних умов та можливостей для кожної людини отримати якісні послуги у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, а також у зміцненні української національної та громадянської ідентичності.