Ротавірусна інфекція – це гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з фекально-оральним механізмом передачі. Воно характеризується раптовим початком, поєднанням симптомів ураження шлунково-кишкового тракту з респіраторними проявами на початкових стадіях. Інфекція має виражену зимово-осінню сезонність.

Хворіють люди будь-якого віку, але найвразливішими є діти від шести місяців до 2-3 років. Іноді, на початковому етапі, ротавірусний ентерит може бути помилково розцінений як ГРВІ, з подальшим приєднанням симптомів діареї. Часто це захворювання називають “кишковим” або “шлунковим грипом”.

Джерелом інфекції є виключно хвора людина або вірусоносій. Інкубаційний період, тобто час від моменту зараження до появи перших симптомів, триває в середньому від 14 годин до 3-5 днів. Протягом цього часу відбувається активне розмноження та накопичення ротавірусу в організмі.

Заразна фаза починається з кінця інкубаційного періоду і триває до повного одужання. Передача збудника відбувається переважно фекально-оральним шляхом: через забруднені предмети побуту, брудні руки, неякісні харчові продукти або воду. Також можливе зараження повітряно-крапельним шляхом.

Основні симптоми захворювання включають:

• Нудота та багаторазова блювота, яка часто містить домішки їжі та слизу. Зазвичай блювота припиняється на першу-другу добу хвороби.
• Діарея, яка може супроводжуватися болями в животі.
• На початкових етапах у деяких пацієнтів можуть спостерігатися респіраторні симптоми: нежить, біль та першіння в горлі, почервоніння зіву.
• Інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, загальна слабкість, лихоманка, болі в м’язах.

Вірус відзначається високою контагіозністю і швидко поширюється в закритих приміщеннях, особливо в дитячих колективах. Якщо одна дитина в групі захворіє, протягом тижня інфікованими можуть стати майже всі. Загальна тривалість захворювання становить від одного до двох тижнів.

Симптоми зневоднення у дітей раннього віку включають: підвищену дратівливість, плаксивість, плач без сліз, зменшення сечовипускання (симптом “сухого підгузника”), сухість слизових оболонок та шкіри, сонливість, зниження еластичності шкіри, тахікардію.

Відновлення після ротавірусної інфекції може тривати кілька тижнів. Після перенесеної хвороби формується частковий імунітет, який не виключає повторне зараження, але полегшує перебіг хвороби.

Для діагностики ротавірусної інфекції часто використовують експрес-тести. У багатьох країнах світу для первинної профілактики застосовують вакцинацію, яка може знизити захворюваність на 50-70% і запобігти до 90% тяжких випадків у дітей. В Україні рутинна вакцинація проти ротавірусної інфекції наразі не проводиться.

Заходи індивідуальної профілактики включають:

• Дотримання особистої гігієни: часте миття рук, особливо перед їжею та після відвідування туалету.
• Вживання лише ретельно вимитих овочів, фруктів та зелені.
• Правильна кулінарна та термічна обробка харчових продуктів, дотримання умов та термінів їх зберігання.
• Вживання лише кип’яченої або очищеної води.
• Уникання харчування на вулиці, особливо для дітей.

Якщо ви захворіли, не займайтеся самолікуванням. Зверніться за медичною допомогою.