Президент РФ Володимир Путін підписав новий указ, що суттєво розширює перелік відомостей, які тепер можуть бути класифіковані як державна таємниця. Цей крок є черговим свідченням посилення інформаційного контролю в країні, особливо на тлі затяжної війни. Нові обмеження охоплюють критично важливі сфери, включаючи зовнішню політику, міжнародну торгівлю, економічні показники, наукові розробки та мобілізаційну підготовку. Таке засекречення економіки та інших життєво важливих даних дозволяє Кремлю ще жорсткіше контролювати інформаційний простір та маніпулювати громадською думкою, приховуючи реальний стан справ у державі-агресорі.

Офіційний портал російського уряду оприлюднив цей документ, який встановлює суворі покарання за будь-яке поширення подібної інформації без санкції влади. Тепер такі дії можуть бути розцінені як загроза національній безпеці та каратися позбавленням волі терміном до восьми років. Це створює додатковий тиск на журналістів, аналітиків та простих громадян, які намагаються отримати або поширити об’єктивні дані. Засекречення економіки в таких масштабах є спробою сховати реальні економічні виклики та наслідки тривалої військової кампанії.

На думку російських аналітиків, новий указ є фактичним “знищенням експертизи російської економіки, заснованої на фактах і статистиці”. Це рішення не лише ускладнює незалежний аналіз економічних процесів, але й повністю нівелює можливість об’єктивної оцінки ситуації. Засекречення інформації про мобілізацію, ймовірно, є відповіддю не лише на нові хвилі призову, а й на атаки, зокрема українських дронів. Це стосується, серед іншого, даних про бункери та підземні маршрути евакуації уряду, що свідчить про побоювання керівництва щодо внутрішньої та зовнішньої безпеки. Постійне засекречення інформації стає нормою в РФ.

Після повномасштабного вторгнення, Росія вже припинила публікувати значну частину офіційної статистики. Це стосується бюджетних витрат, рівня видобутку нафти, а також даних про втрати на фронті. Будь-яка інформація про людські або матеріальні наслідки війни поступово витісняється з публічного простору. Метою цього є створення спотвореної картини реальності, де успіхи пропагуються, а проблеми та втрати замовчуються. Таке засекречення економіки підкреслює глибоку кризу довіри та прагнення тотального контролю.

Від початку військових дій Кремль застосовує все жорсткіші механізми придушення будь-якого інакомислення. Запровадження закону про “фейки” проти армії призвело до тривалих тюремних термінів для журналістів, активістів та тих, хто просто підтримував критичні публікації в соціальних мережах. Нові правила відкривають шлях до подальших репресій – тепер вже не лише за висловлювання, а й за будь-яку спробу аналізу чи розуміння процесів, що відбуваються в самій Росії. Це може включати навіть обговорення наслідків засекречення економіки.

Раніше російський президент Володимир Путін висловлював впевненість у тому, що спроби країн Заходу “поховати” економіку держави-агресорки будуть невдалими. Він навіть заявив, що Захід “скоро здохне”. Однак, незважаючи на такі гучні заяви, його уряд продовжує вживати заходів для повного засекречення економіки та інших ключових даних, що може свідчити про глибоку невпевненість у стабільності системи. Прозорість є основою довіри, і відсутність її в Росії лише поглиблює міжнародну ізоляцію та внутрішні проблеми.