Радянські злочини не повинні бути забуті, вони мають бути засуджені нарівні з нацизмом. Міжнародна спільнота повинна назвати речі своїми іменами та визнати злочини радянського режиму. Без цього неможливо досягти справжньої безпеки та справедливості у світі. Важливо пам’ятати про ці трагічні сторінки історії, щоб не допустити їх повторення.

Репресії були системним інструментом радянської влади, спрямованим на знищення української ідентичності: виселення, заслання до Сибіру, ув’язнення в таборах, розстріли без суду і слідства, позбавлення майна та людської гідності. Биківнянський ліс, Дем’янів лаз, Суча балка, П’ятихатки, Рутченкове поле – географія цих злочинів охоплює всю Україну. Таких місць пам’яті жертв радянського терору – сотні, і кожне з них є свідченням жорстокості та несправедливості.

Сьогодні, коли Росія – спадкоємиця радянського тоталітарного режиму – знову чинить масові воєнні злочини на окупованих територіях суверенної України, ми повинні чітко пам’ятати: сталінські методи ведення війни та геноциду українського народу не зникли. Фільтраційні табори, нелюдські тортури, насильницькі депортації, політичні переслідування стали новою жахливою реальністю у ХХІ столітті. Українці героїчно борються не лише за свою територіальну цілісність, а й за фундаментальне право жити у вільній країні без тоталітаризму та страху перед репресіями.