26 квітня 1986 року назавжди закарбувалося в історії як день однієї з найжахливіших техногенних катастроф — вибух на Чорнобильській АЕС. Трагедія, спричинена експериментами та халатністю, залишила глибокий шрам на українській землі. Радіоактивне забруднення охопило тисячі кілометрів, перетворивши території на непридатні для життя. Сьогодні, в умовах нової війни, ми згадуємо подвиг ліквідаторів, які ризикували власним здоров’ям, щоб захистити світ від ще більшої катастрофи.

У ті трагічні дні, український народ продемонстрував неймовірну мужність та самовідданість. Тисячі ліквідаторів, часто без належного захисту та розуміння масштабів небезпеки, стали на захист України та всього світу. Їхні героїчні зусилля зупинили потенційний водневий вибух, наслідки якого могли бути ще більш жахливими. Ці люди, ризикуючи життям, врятували майбутнє. Їхня жертовність — це приклад справжнього героїзму, який має бути взірцем для наступних поколінь.

Сьогодні, коли росія знову загрожує світу, захоплюючи Запорізьку АЕС та наражаючи на небезпеку інші об’єкти, історія ніби повторюється. Ми не повинні забувати уроки Чорнобиля. Потрібно пам’ятати про важливість обережності та відповідальності, особливо коли йдеться про ядерну безпеку. Ми зобов’язані зупинити ворога, щоб не допустити повторення трагедії. Не можна допустити, щоб російська агресія призвела до нової катастрофи, наслідки якої відчуватимуться століттями. Зараз, як ніколи, важливо єднатися та підтримувати один одного.

У переддень 39-ї річниці трагедії, кам’янчани зібралися біля меморіалу Героям Чорнобиля, щоб віддати шану тим, хто віддав своє життя, рятуючи світ. Ми схиляємо голови перед мужністю ліквідаторів та вшановуємо їхню пам’ять. Вони не просто врятували світ, вони стали символом незламності та героїзму. Їхній подвиг — це нагадування про те, що навіть у найтемніші часи, людяність та самовідданість здатні перемогти. Сьогодні ми пам’ятаємо їхні імена та передаємо пам’ять про їхній подвиг наступним поколінням.