Робив усе, щоб Україна лишалася вільною: Вінниця прощається з військовим Олександром Сіриком «Матросом»

30 березня Вінниця провела в останню путь мужнього воїна Олександра Сірика, відомого під позивним «Матрос». Олександр віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії. Його героїзм та відвага назавжди залишаться в пам’яті всіх, хто його знав.

Олександр Сірик почав свій військовий шлях у складі добровольчого батальйону УНСО, беручи участь у бойових діях на сході України з 2014 року. Він був розвідником, пройшовши через найгарячіші точки АТО/ООС. Після цього продовжив службу у Збройних Силах України за контрактом. Саме на службі він зустрів повномасштабне російське вторгнення. У званні сержанта «Матрос» воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони, а пізніше – у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Загинув Олександр 23 березня на покровському напрямку. Йому навіки залишилося 55 років.

«Був мужнім та хоробрим, з холодною головою та гострим розумом, ніколи не панікував», – згадують про Олександра його побратими, висловлюючи глибокі співчуття з приводу непоправної втрати. Донька полеглого воїна Анастасія поділилася спогадами: «Пишуть, що на війні батько завжди хотів всім допомогти та підтримати, адже добре розумів цінність життя та його непередбачуваність».

Життя Олександра Сірика було сповнене різноманітними подіями. Народившись 21 грудня 1969 року у Вінниці, після закінчення школи він відслужив в армії та здобув освіту в морехідному училищі, плекаючи мрію про море. Звідси й пішло його псевдо «Матрос». Хоча своє життя Олександр пов’язав із сушею: працював майстром з ремонту автомобільних салонів, займався оздоблювальними роботами, здійснював автоперевезення в Європі. Разом із дружиною виховав двох дітей та радів онукам.

«Олександр ніколи не опускав руки, він любив та цінував кожну хвилину життя. Був для нас усіх надійною опорою, люблячим та мудрим чоловіком та батьком. Навіть у складні часи його ніколи не зраджувало чудове почуття гумору», – розповіла дружина воїна Світлана. – У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр, не вагаючись, зібрав необхідні речі та пішов захищати країну.

Прощання з Героєм відбулося у Вінниці. Церемонія пройшла 30 березня. Вінничани мали змогу попрощатися з Олександром Сіриком за адресою: вул. Батозька, 12 (колонна зала №2) та у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховали захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять та слава Герою! Щирі співчуття рідним та близьким.