Хірургічний робот SRT-H, керований штучним інтелектом, вперше повністю самостійно виконав операцію без допомоги лікаря. Цей революційний проєкт є результатом співпраці науковців з провідних університетів: Джонса Гопкінса, Стенфорда та Колумбії.

За інформацією ZME Science, доцент Аксель Крійґер зазначив: «Ми змогли виконати хірургічну процедуру з високим рівнем автономності».

Робот SRT-H успішно видалив жовчні міхури у восьми трупах свиней, демонструючи 100% точність. Він самостійно розпізнавав анатомічні структури, накладав кліпси та виконував розрізи, що свідчить про значний прогрес у роботизованій хірургії.

Попередні автономні роботи виконували лише обмежені завдання. SRT-H став першим роботом, який самостійно виконав повний етап холецистектомії – однієї з найпоширеніших хірургічних операцій у світі. Система інтегрує навчання на основі наслідування з дворівневою ШІ-архітектурою, де «мозок» планує дії, а контролер реалізує їх у рухах.

В усіх 17 етапах операції робот працював без помилок, демонструючи здатність до перемикання інструментів та самокорекції.

Навчання робота-хірурга та вражаюча точність

SRT-H пройшов навчання на основі 16 тисяч прикладів операцій з видалення жовчних міхурів у свиней. Він аналізував процеси через камери, розташовані на його «зап’ястях» та ендоскопі. Результати дослідження показали, що хоча робот працює повільніше, ніж людина-хірург, його рухи є значно точнішими, менш ривковими та коротшими за траєкторією.

На відміну від систем типу da Vinci, які потребують повного контролю лікаря, SRT-H досягнув рівня автономності IV – самостійна робота під наглядом людини. Повна автономія (рівень V) передбачатиме здатність робота проводити операції від початку до кінця без будь-якого людського втручання.

У Коледжі Королівських хірургів Англії розробку назвали «перспективною», але наголосили на необхідності обережності перед її застосуванням на людях.

Обмеження та футуристичні перспективи роботизованої хірургії

Наразі SRT-H був протестований лише на органах мертвих тварин, що не враховує реальних хірургічних факторів, таких як кровотеча, дихання та анатомічні варіації. Крім того, система потребує вдосконалення апаратного забезпечення: камери все ще надто великі, а інструменти наразі змінює людина. Команда розробників активно працює над тестуванням додаткових заходів безпеки, включаючи голосове керування та індикатори невпевненості.

У майбутньому подібні роботизовані системи зможуть проводити операції на відстані або в регіонах із обмеженим доступом для кваліфікованих лікарів. Це відкриє шлях до значного розширення доступу до найвищих стандартів хірургічного лікування.

Додамо, що в Україні, в центрі протезування та реабілітації Superhumans, українські хірурги спільно з британськими колегами провели унікальну операцію пораненому військовому, пересадивши палець з ноги на руку.