Пошук рідних, які зникли безвісти на війні, є одним із найважчих випробувань для їхніх сімей. У такій складній ситуації надзвичайно важливо не залишатися наодинці, зберігати спокій та діяти виважено. За можливості, заручіться підтримкою близьких та долайте труднощі крок за кроком.

Як зорієнтуватися на початковому етапі пошуку? Куди звертатися по допомогу? Яку інформацію необхідно зібрати, і чому певні дії можуть нашкодити в цьому процесі?

Ми зібрали найважливіші поради для родин зниклих безвісти військовослужбовців.

У яких випадках військовослужбовець вважається зниклим безвісти?

• Відсутні точні дані щодо долі після неповернення з бойового завдання.
• Існують свідчення від побратимів та посестер про ймовірне потрапляння в полон, але вони не підтверджені офіційно.
• Є припущення від побратимів та посестер щодо загибелі, але через активні бойові дії неможливо перевірити місце зникнення.

Після сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) про зникнення Захисника чи Захисниці безвісти, перш за все необхідно:

1. Уточнити:

• Останнє відоме місце перебування військовослужбовця.
• Обставини, за яких сталося зникнення.

1. Подати заяву про розшук до найближчого територіального органу Національної поліції України. У заяві слід максимально детально вказати:

• Всі відомі обставини щодо місця перебування зниклого.
• Особливі прикмети особи (шрами, татуювання, пірсинг тощо).
• Речі, які могли бути при ній (телефон, документи, прикраси).
• Контакти людей, які можуть підтвердити надану інформацію.

1. Найближчий родич зниклого має здати біологічні зразки для порівняння ДНК. Це допоможе у подальшій ідентифікації.
2. Через 24 години після подання заяви необхідно отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У документі буде зазначено ПІБ слідчого, який веде справу.
3. Відомості з вашої заяви будуть внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
4. Зареєструйтесь в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
5. Після верифікації заявки надайте всю наявну у вас інформацію в розділі “Надати додаткову інформацію”.

Крім цього, в Особистому кабінеті можна:

• Відстежувати статус заявки та облікову категорію.
• Отримувати онлайн-консультації від консультантів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

1. Зверніться до Національного інформаційного бюро за номером: 16-48.

Якщо є припущення про потрапляння у полон, зверніться до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (Служба Безпеки України):

(044) 321-11-21

+38 (098) 321-11-21

Viber / WhatsApp / Telegram: +38 (067) 650-83-32

Email: [email protected].

Необхідні документи для родичів:

• Сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
• Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
• Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (видається Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України).

Запит із копіями документів, що підтверджують особу заявника та ступінь споріднення, надсилається поштою на адресу:

м. Київ, вул. Богомольця, 10, МВС України;

або на email: [email protected].

• Посвідчення на право користування пільгами для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти (видається ТЦК за місцем проживання рідних).
• Листи від Національного інформаційного бюро та Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії рф при СБУ, що підтверджують облік зниклої/полоненої людини у Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.

Важливо! Внесення до реєстрів не підтверджує офіційного статусу полоненого. Офіційно підтвердити перебування в полоні може лише держава-агресор.

Інформація – це потужна зброя. Використовуйте її обережно:

• Не публікуйте фото військовослужбовця у військовій формі на жодних ресурсах чи у соціальних мережах.
• Не повідомляйте його/її останнє відоме місце перебування.
• Не зазначайте номер військової частини.
• Не відмічайте його/її профіль у соціальних мережах.

Чому це надзвичайно важливо:

• Військовий/військова може перебувати в укритті або вийти з оточення у цивільному одязі. Ваша публічна активність може викрити цю інформацію.
• Під час перебування в полоні, він/вона може розповідати іншу історію, і ваша публікація може порушити цю “легенду”.
• Ненавмисне розкриття позицій підрозділу може наразити інших військових на небезпеку.

Пам’ятайте: чіткість дій, правильна послідовність кроків та співпраця з уповноваженими структурами – це найкращий спосіб не загубитися у тривозі та запорука того, що процес пошуку буде максимально результативним і безпечним.

Матеріал підготовлено за офіційними даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

За інформацією Міністерства у справах ветеранів України