Протягом багатьох століть ромські спільноти в Україні та в усьому світі докладали значних зусиль для збереження своєї самобутньої культури, унікальної мови та багатовікових традицій. Ця стійкість була досягнута завдяки потужній внутрішній згуртованості, непохитній опорі на родинні зв’язки та, певною мірою, обмеженій взаємодії із зовнішнім світом. Такий спосіб життя, безперечно, сприяв збереженню глибокої та унікальної національної ідентичності цього народу, яка є важливою частиною культурного розмаїття України. Однак, водночас, ця історична ізоляція, хоч і була вимушеною, часто призводила до соціального відчуження та значних економічних труднощів для багатьох сімей, обмежуючи їхній доступ до соціальних послуг та можливостей розвитку.Повномасштабна війна в Україні, що триває, лише погіршила це становище, поставивши представників ромської громади перед надзвичайно серйозними викликами. Велика кількість цих громадян, як і інші українці, були змушені покинути свої домівки, рятуючись від бойових дій. У цьому хаосі багато хто втратив найнеобхідніше, включно з документами, що посвідчують особу, що створює значні перешкоди для отримання офіційної допомоги та доступу до базових прав. Мовні та соціальні бар’єри, які існують у суспільстві, ще більше обмежують доступ до життєво необхідної гуманітарної допомоги, медичних послуг та освітніх можливостей. Ці труднощі виходять далеко за рамки звичайних побутових негараздів; вони безпосередньо впливають на реалізацію базових прав людини, які мають бути гарантовані кожному громадянину.Заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, пан Ігор Лоссовський, неодноразово наголошував на важливості цієї проблеми. Він підкреслив, що «держава активно прагне до забезпечення рівності та інклюзії для всіх етнічних груп, що проживають на території України. Проте поточна війна додає нових, безпрецедентних викликів, які вимагають ще більших зусиль та консолідованих дій». Для ефективного вирішення цих проблем, за його словами, «необхідна масштабна консолідація спільних зусиль як з боку України, так і з боку міжнародних партнерів. Це критично важливо для забезпечення всебічного захисту прав ромів в умовах триваючої війни».Надання всебічної підтримки ромській громаді в цей складний час є не просто актом гуманності, а фундаментальним принципом справедливості. Забезпечення прав людини, незалежно від етнічної приналежності, є непохитною основою демократичного суспільства. Кожен, хто постраждав від війни, має право на доступ до допомоги, захисту та відновлення нормального життя. Влада України, у співпраці з громадськими організаціями та міжнародними інституціями, має працювати над створенням механізмів, які б забезпечували безперешкодний доступ до інформації, юридичної підтримки та всіх видів допомоги, доступної для внутрішньо переміщених осіб. Це включає розробку спеціальних програм адаптації, підтримку ромських громадських організацій та проведення інформаційних кампаній для подолання існуючих стереотипів та упереджень. Лише таким чином Україна зможе продемонструвати свою відданість принципам рівності та гідності для всіх своїх громадян, посилюючи національну єдність у цей критичний період. Мир і справедливість мають бути доступні для кожного громадянина України, включаючи ромів, які є невід’ємною частиною нашої багатонаціональної країни.