Зростає стурбованість країн-членів НАТО щодо потенційної «гібридної війни» з боку Росії, особливо на тлі численних випадків появи невідомих безпілотників над військовими об’єктами та летовищами Європи. Данія, одна з країн-засновниць Альянсу, відкрито висловила своє занепокоєння, чітко вказавши на потенційне джерело небезпеки.

Про це повідомляє видання Fortune, детально аналізуючи ситуацію.

Дрони спричиняють перебої в роботі європейських об’єктів

Останні інциденти, пов’язані з появою дронів, були зафіксовані в декількох європейських країнах, що призвело до негайних дій та проведення розслідувань. Зокрема:

• Німеччина: в аеропорту Мюнхена були призупинені рейси через помічені кілька безпілотників, що викликало серйозні незручності для пасажирів та авіакомпаній.

• Бельгія: влада розпочала розслідування щодо 15 дронів, які були помічені над військовою базою, розташованою поблизу кордону з Німеччиною. Це викликає особливе занепокоєння з огляду на стратегічне значення об’єкта.

• Данія: над найбільшими військовими базами та цивільними аеропортами країни неодноразово фіксувалися прольоти невідомих дронів, що свідчить про систематичний характер проблеми.

Незважаючи на те, що Данія офіційно не покладає пряму відповідальність за ці інциденти на Росію, ці події відбуваються на тлі попередніх випадків проникнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі та вильотів російських винищувачів у простір Естонії. Ці дії змусили сили НАТО піднімати в повітря власні літаки-перехоплювачі, що свідчить про напружену ситуацію.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила: «Я сподіваюся, що тепер усі усвідомлюють, що триває гібридна війна, і сьогодні це Польща, завтра Данія, а наступного тижня, ймовірно, це буде десь інше». Її слова підкреслюють серйозність ситуації та передбачають можливе розширення конфлікту.

Москва прагне дестабілізувати ситуацію в Європі

Метте Фредеріксен також підкреслила, що «лише одна країна готова нам погрожувати, і це Росія, і тому нам потрібна дуже сильна відповідь». Попри це, посол Росії в Данії заперечив будь-яку причетність, назвавши інциденти «зрежисованою провокацією». Президент Росії Володимир Путін, коментуючи ситуацію з дронами над Європою, саркастично зазначив: «Я зупинюся, більше не посилатиму жодних дронів до Франції, Данії, Копенгагена. Де ще вони літали?».

Стурбованість щодо гібридної війни, яка включає операції у «сірій зоні» і не досягає рівня повномасштабного військового нападу, зростає на тлі продовження підтримки України з боку Європи. Європейські чиновники підозрюють Москву в організації низки інших гібридних загроз, спрямованих на розкол та дестабілізацію континенту. До таких загроз належать пошкодження підводних кабелів, кібератаки, глушіння GPS сигналів для цивільної авіації та навіть підпали.

Оцінка військової загрози та підготовка до відповіді

На тлі зростання російської загрози, Європа активно працює над відновленням власних військових можливостей. Метте Фредеріксен підсумувала, що континент переживає «найскладнішу та найнебезпечнішу ситуацію з часів закінчення Другої світової війни». Це підкреслює гостру необхідність посилення обороноздатності.

Раніше цього року Служба військової розвідки Данії представила оцінку ризиків, пов’язаних з Росією, зокрема, у випадку припинення або замороження війни в Україні. Згідно з їхнім звітом, якщо США не втрутяться, Росія може вдатися до таких дій:

• Розпочати локальну війну проти сусідньої країни протягом шести місяців.

• Спровокувати регіональну війну у країнах Балтії протягом двох років.

• Здійснити великомасштабний напад на Європу протягом п’яти років.

Нагадаємо, прем’єрка Данії в інтерв’ю Financial Times наголосила, що гібридна війна Росії «це тільки початок» і має на меті «погрожувати нам, розділяти нас, дестабілізувати нас. Один день використати дрони, наступного дня — кібератаки, на третій день — саботаж». Ці слова вказують на багатогранність російської агресії.