Новини Знам'янська ОТГ
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит» …
?? Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
❓ Запитання: «Доброго дня Підприємство проходить процедуру перереєстрації, зміна назви підприємства. Підприємство є платником ПДВ. Чи потрібно подавати заяву 1-ПДВ, чи зміни проходять автоматично. Дякую»
ℹ Відповідь: Порядок перереєстрації платників ПДВ встановлений п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
❓ Запитання: «При подачі звітності за 2023 рік 2 група не вказали дохід по терміналу, а тільки з касового. Зараз подамо уточнюючу. Чи буде штраф? І який якщо так?»
ℹ Відповідь: Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
❓ Запитання: «Добрий день. Підкажіть, будь ласка, може хтось знає, поділіться практикою. Продаємо основний товар 20% та сигарети (без ПДВ). Відповідно розподіляємо ПДВ. Питання – чи можемо ми податковий кредит, наприклад полиці, стелажі, стрейч для основного товару, а також ремонт машин, які возять цей основний товар – не розподіляти ПДВ, а включати повністю всю суму в кредит, оскільки він не відноситься до сигарет (товару без НДС)»
ℹ Відповідь: Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Для отримання більш детальної інформації з порушеного питання пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 52 ПКУ, із відповідним зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом фактичних обставин господарських операцій та, у разі необхідності, з наданням копій відповідних документів.
❓ Запитання: «Таке питання: ми не платили податок на нерухомість за власне приміщення, тому що була пільга, як виробникам. З 1 червня плануємо переїзд, а своє приміщення хочемо здати в оренду іншому підприємству. Наскільки я розумію, то ми автоматично втрачаємо пільги і маємо платити податок на нерухомість? Як його правильно розрахувати? Ставка по регіону 1% від мін.зп. тобто 71 грн. × площу 1000 кв.м = 71000 грн. – це річна сума оплати?»
ℹ Відповідь: Відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
При обчисленні юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2024 рік ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2024, яка складала 7 100 гривень.
Із зведеною інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги, які надані в електронному вигляді органами місцевого самоврядування, можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням Головна/ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ/Ставки місцевих податків і зборів або звернутися безпосередньо до органів місцевого самоврядування, які приймали такі рішення щодо ставок.
❓ Запитання: «Доброго ранку, друзі! Допоможіть з податком на нерухоме майно відмінне від земельної, бо вже заплуталась. Якщо є у власності юрособи квартира загальною площею 101.8 кв.м., то розрахунок беру як (101,8- 60)×1.5% (від мін.зп на 1.01 поточного року)?? Ще вичитала, що з 18.07.2023 ставка податку зменшилась до 0.5 %. Читаю інфу – і все по різному. Завчасно дякую за допомогу.»
ℹ Відповідь: Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування (для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – на 180 кв. метрів) на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку.
На об’єкти житлової нерухомості, що знаходяться у власності юридичних осіб, вказана пільга не розповсюджується.
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт, виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування та ставки податку.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
При обчисленні юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2024 рік ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2024, яка складала 7 100 грн (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 106,5 грн.(7 100 * 1,5 відс.).
Із зведеною інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги, які надані в електронному вигляді органами місцевого самоврядування, можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням Головна/ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ/Ставки місцевих податків і зборів або звернутися безпосередньо до органів місцевого самоврядування, які приймали такі рішення щодо ставок.
❓ Запитання: «Добрий день. Допоможіть розібратися з наступною ситуацією. ФОП 1 група без найманих працівників орендує приміщення у ФОПа. 20-ОПП подав. Чи потрібно суму орендної плати відображати у формі 4-ДФ? 4-ДФ можна окремо подати чи це подається цілий об’єднаний звіт? Дякую Вам за допомогу.»
ℹ Відповідь: Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків – фізичних осіб, у тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заголовна частина Розрахунку містить, зокрема, інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку, зокрема: додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) та додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ).
У заголовній частині Розрахунку у рядку 06 зазначається інформація про додатки (навпроти кожного виду додатка проставляється кількість додатків та кількість аркушів додатків, що є складовими Розрахунку). Навпроти додатків, які не подаються, проставляється відмітка: на паперових носіях – прочерки; в електронній формі – поле залишається незаповненим.
У додатку 4ДФ до Розрахунку сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб – підприємців, відображається за ознакою доходу «157».
Водночас, якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – додаток 1 до Розрахунку за відповідний квартал не подається (абзац другий п. 1 розд. ІV Порядку).
❓ Запитання: «Доброго дня, колеги. Питання з приводу подання Повідомлення про КІК. Чи є зараз послаблення штрафів з приводу прострочення подання такого Повідомлення у зв’язку з воєнним станом?»
ℹ Відповідь: Пунктом 120.7 ст. 120 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
З огляду на зазначене, чинна редакція п. 120.7 ст. 120 розд. ІІ ПКУ не передбачає застосування штрафу за несвоєчасне (із недотриманням строків, передбачених п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ) повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) контролюючою особою контролюючого органу, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній особі.
Отже, до контролюючої особи, яка подає Повідомлення, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній особі після спливу 60-тиденного строку на його подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.7 ст. 120 розд. ІІ ПКУ, не застосовуються.
Водночас, у разі пропуску 60-тиденного строку на подання Повідомлення платник податків, у якого виникає обов’язок щодо подання такого Повідомлення, не звільняється від обов’язку його подання після спливу такого строку.
Відповідна інформація розміщена 17.04.2024 на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Прес-центр/Новини/Інформаційний лист № 3/2024: Щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії/питання 2.4 (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775003.html).
❓ Запитання: «Добрий день. Допоможіть розібратися. Перевізник, якому заходять валютні надходження, по якому курсу повинен реєструвати ПН. На даний момент, ПН виписувалася датою розвантаження, але суму рахували на день продажу валюти по комерційному курсу.»
ℹ Відповідь: Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені в підпунктах 1 та 3 п. 5 розд. II Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.
Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:
1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;
2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.
Виходячи з наведеного, при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.
На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
Водночас, з порушеного питання пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 52 ПКУ, із відповідним зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом фактичних обставин господарських операцій та, у разі необхідності, з наданням копій відповідних документів.
❓ Запитання: «Добрий день. Наше підприємство (платник ПДВ, ЄП 4 групи) буде закуповувати продукти харчування з ПДВ та передавати військовій частині. При передачі товару я повинна скласти дві окремі ПН: 1. на суму, розраховану виходячи з фактичної (нульової) ціни постачання. 2. на суму, розраховану виходячи з перевищення мінбази над фактичною вартістю. Я вірно розумію?»
ℹ Відповідь: Відповідно до п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.
Водночас, з порушеного питання пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 52 ПКУ, із відповідним зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом фактичних обставин господарських операцій та, у разі необхідності, з наданням копій відповідних документів.