Рідні полонених та зниклих безвісти: «Ми хочемо, щоб нас почули»

Сьогодні, 19 липня, у місті Решетилівка вдруге відбулася мирна акція-нагадування про українських військових, які перебувають у російському полоні та вважаються зниклими безвісти. Цей захід був організований їхніми родинами.

Основна мета цієї акції — привернути увагу суспільства та міжнародної спільноти до долі українських Захисників і Захисниць, які офіційно перебувають у полоні, а особливо до тих, чия доля досі невідома їхнім рідним. Ці люди – Герої, і їхні родини мають право знати правду.

Як і під час попереднього заходу, родичі, близькі друзі та небайдужі мешканці громади зібралися біля символічної інсталяції «Дерево надії». Учасники акції тримали в руках синьо-жовті прапори з іменами та фотографіями своїх полонених і зниклих безвісти рідних, а також плакати з гаслами.

Одна з учасниць, Тетяна БУРКА, розповіла свою історію. Її чоловік Артем зник безвісти, коли їхній донечці було трохи більше року. «Можна сказати, що вона його зовсім не пам’ятає. Але вона теж бореться, хоч і маленька. Ми віримо, що обов’язково дочекаємося! Я бажаю, щоб кожен дочекався свого Героя живим та неушкодженим», — поділилася пані Тетяна.

Близько 9:00 ранку на перехресті з круговим рухом учасники акції та перехожі хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих у російсько-українській війні. Після цього вони утворили символічне коло навколо центру перехрестя. Деякі учасники тримали плакати, які закликали водіїв, що проїжджали повз, сигналити на знак підтримки. Це був потужний сигнал солідарності.

Звукові сигнали пронизували небо. У кожному короткому гудку відчувалося «ми з вами», «ми розділяємо біль очікування та невідомості». Багато перехожих, працівників магазинів, що розташовані поруч, також зупинялися та стояли на знак солідарності, поки тривала акція, демонструючи свою підтримку.

У центрі Решетилівки панувала атмосфера єдності, взаєморозуміння, співпереживання та непохитної віри в те, що зв’язок із зниклими безвісти та полоненими буде відновлено. Важливо, щоб правда про їхню долю була встановлена. Ми не дозволимо забути наших земляків! Їхні імена та історії мають жити.