🎉 «РідFest у деталях»: найстарші жителі Боратинської громади – джерело мудрості та сили.

Родина — це не просто слово, це сакральне поняття, місце, де народжується тепло, формується характер, де з перших днів життя ми вчимося любити, працювати й бути справжніми людьми. Особливе місце в кожній родині та в житті громади займають її довгожителі — люди, які є носіями безцінної мудрості, глибоких традицій та невичерпної сили духу. Вони бережуть у своїх серцях історію, передають молодшим поколінням любов до рідної землі, своєї родини та громади.

У межах унікального фестивалю «РідFest», покликаного підкреслити цінність роду, родинне коріння та незламність сімейних традицій, особливу шану було висловлено найстаршим мешканцям Боратинської громади. Ці люди, чий вік став живим свідченням життєстійкості, незламної віри та глибокої любові до життя, є справжніми скарбами громади.

🔹 Під час цього зворушливого заходу були вшановані найстарші жителі кожного старостинського округу. Це справжні хранителі роду, свідки історії та пам’яті багатьох поколінь. Серед них:

▪️ Іван Михайлович Рась, 89 років, (Баківцівський старостат).
▪️ Лідія Матвіївна Стельмащук, 90 років, (Радомишльський старостат).
▪️ Таїсія Данилівна Кліш, 92 роки, (Ратнівський старостат).
▪️ Текля Петрівна Сітуха, 95 років, (Промінський старостат).
▪️ Марія Іллінічна Чайка, 95 років, (Коршівський старостат).
▪️ Зосим Вікторович Мельничук, 97 років, (Баївський старостат).
▪️ Степанида Панасівна Демакова, 98 років, (Лаврівський старостат).

Але справжнім дивом, гордістю громади є ті, кого з повним правом можна назвати столітніми легендами. Вони — живий зв’язок часів.

▪️ У селі Гірка Полонка проживає Катерина Юхимівна Король, народжена 4 квітня 1924 року. Їй виповнився 101 рік! Її життя — це приклад незламності.

▪️ Найстаршою мешканкою Боратинської громади є Антоніна Яківна Калькова з села Рованці, народжена 17 листопада 1923 року. Цьогоріч вона відзначить свій 102-й день народження! Особливо вражає, що Антоніна Яківна є учасницею бойових дій Другої світової війни, вона мужньо воювала з 1942 по 1945 рік. Вона виховала четверо дітей, подарувала життя 8 онукам і 14 правнукам. Її доля — це частина великої історії України.

Ці люди — не просто довгожителі. Вони — живі свідки історії, золотий фонд нашої громади, справжні хранителі роду й пам’яті поколінь. Їхній поважний вік — це не просто цифра, а символ любові до життя, невтомної праці, неймовірної сили та нескореності українського духу, який ми бачимо і сьогодні.

🙌🏻 Ми щиро бажаємо нашим шановним довгожителям міцного здоров’я, довгих і щасливих років життя, невичерпної бадьорості духу, мудрості, а також безмежного щастя та радості в колі рідних і близьких. Нехай ваш неоціненний досвід і глибокі знання завжди будуть цінним ресурсом та натхненням для всієї громади.