🇺🇦Рік смутку: Шепетівка попрощалася з героєм, молодшим сержантом Михайлом Дворніцьким
✔️18 лютого центральна площа Шепетівки вкотре стала свідком болю та туги. Шепетівська громада віддала шану молодшому сержанту Дворніцькому Михайлу Сергійовичу, який віддав життя за Україну.
✔️Михайло Дворніцький народився 17 січня 1990 року у селі Цвітоха. Він був єдиним сином у батьків, їхньою гордістю та надією. З дитинства Михайло вирізнявся відповідальністю та великим серцем. Завжди готовий допомогти, не боявся труднощів, захищав тих, хто потребував підтримки. Юнак захоплювався спортом, брав участь у змаганнях. У 2007 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. Михайло багато працював, шукав себе, своє покликання. З 2016 по 2018 рік працював слюсарем на підприємстві, що займалося виробництвом та ремонтом комбайнів.
✔️У 2017 році Михайло одружився з Мариною – жінкою, яка стала йому надійною опорою, підтримкою і справжнім коханням. У подружжя народився син – маленький Микола. Михайло був люблячим чоловіком і турботливим батьком. З перших днів життя сина Михайло завжди був поруч, піклувався про нього, допомагав дружині, не пропускав жодного важливого моменту. Він мріяв навчити сина всьому, що знав сам. Не було для нього більшого щастя, ніж бачити, як Микола росте, як у його очах відбивається любов. Михайло був людиною, яка цінувала прості радощі життя: він обожнював природу, знаходив у ній спокій і натхнення. Його улюбленими заняттями були риболовля та збирання грибів. Змалечку він любив годинами сидіти з вудкою, насолоджуючись тишею і єднанням з природою. А осінь для нього була особливою порою року, адже це був час «тихого полювання», він знав кожну галявину, кожен грибний куточок у лісі. Часто вирушав туди ще вдосвіта, щоб повернутися додому з повним кошиком грибів.
✔️Коли прийшла війна, Михайло, не вагаючись, пішов боронити свою країну. Як і тисячі інших захисників, він покинув мирну професію, взяв до рук зброю і став на захист рідної землі. Він знав, що захищає найцінніше – свою сім’ю, свого маленького сина, якому ще тільки належить зростати у вільній країні. На фронті швидко здобув повагу серед побратимів. Саме на полі бою повною мірою проявилися його найкращі якості: хоробрість, мужність, витримка, вболівання за кожного воїна. Михайло воював на найгарячіших напрямках фронту. Отримавши поранення ноги та пройшовши лікування, він поспішав на допомогу побратимам, демонструючи мужність і відвагу.
✔️Його цінували за хоробрість та вміння залишатися людяним навіть у найважчих умовах. Він завжди був тим, хто підтримає у складний момент, хто скаже потрібне слово або просто мовчки розділить тишу. Окрім бойових навичок, мав ще один талант, який став у нагоді на передовій — він любив і вмів готувати. Його страви зігрівали в холодні вечори, а запах домашньої їжі бодай на хвилину переносив бійців у мирне життя. Побратими казали, що він не просто кухар, а справжній майстер своєї справи, тому і отримав позивний «Повар». На його фірмові страви – борщ та шашлик – чекали найбільше. Згадка про його кулінарний талант додає тепла та людяності до історії про героїзм.
✔️У день свого останнього бойового виходу, 5 березня 2024 року, Михайло нагодував побратимів смачним шашликом, а після повернення обіцяв всім наваристого борщу. Та не судилось, з цього завдання він не повернувся. Майже рік тому Михайло зник безвісти. Тоді почався страшний період для його родини: дружина і син чекали, мати молилася. Кожен день приносив надію і страх водночас… Його зникнення стало трагічною паузою, сповненою невизначеності.
✔️Після довгих місяців очікування стало відомо, що воїн загинув 5 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання з відсічі та стримування російської агресії на Донеччині. Його загибель – це велика втрата для всіх, хто його знав. Його мужність та самовідданість залишаться в пам’яті.
✔️Ця втрата стала невимовним болем для всіх, хто його знав. Пам’ять про нього житиме в серцях родини та друзів. Його син ростиме, знаючи, що його батько — Герой. Світла пам’ять про Михайла буде надихати прийдешні покоління.
✔️Шепетівська громада висловлює щирі співчуття рідним, друзям та побратимам загиблого Захисника. Шепетівка сумує разом з родиною героя.
🇺🇦Герої не вмирають!
🇺🇦Слава Україні!