---

 УЗИНСЬКА МІСЬКА РАДА

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

          Дев′ятнадцята  сесія  сьомого скликання

                     

11 липня 2017року                                                                                     м. Узин       

Про встановлення

місцевих податків і зборів на 2018 рік

 

 

Відповідно до пункту до статті 7, пункту 12.3 статті 12, абзацу четвертого підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 та абзацу другого пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, керуючись пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійної  комісії Узинської міської ради з питань планування, бюджету, фінансів, економічних реформ, підприємництва, промислового розвитку та інвестицій, Узинська  міська рада

                                                                    ВИРІШИЛА:

 

1. Встановити на території Узинської  міської ради такі місцеві податки та збори на 2018 рік:

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток 1)

1.2. Транспортний податок (Додаток 2)

1.3. Земельний податок (Додаток 3)

1.4. Єдиний податок (Додаток 4)

2. Затвердити:

2.1. Положення про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток 2.1.).

2.2. Положення про встановлення транспортного податку (Додаток 2.2.).

2.3. Положення про встановлення земельного податку (Додаток 2.3).

2.4. Положення про єдиний податок (Додаток 2.4.).        

3. Всі питання, не врегульовані цим рішенням, регулюються відповідно до норм Податкового кодексу України та діючого законодавства України.

4. Доручити секретарю міської ради Олініченко Л.М. забезпечити направлення копії цього рішення до  Білоцерківської ОДПІ та забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті міської ради.

5. Це рішення набуває чинності з 1 січня 2018 року. Вважати такими, що втратили чинність, рішення Узинської міської ради від 31.12.2014 р. №31 –340 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узина»; від  21.07.2015 р. №35–375 «Про внесення змін до рішення  Узинської міської ради від 31 грудня 2014  року  № 31-340 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узина»; від 28.01.2016 р. №03-28/2016 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м.Узин»; від 14.07.2016 р. №7 -67/2016 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Узина на 2017 рік».

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Узинської міської ради з питань планування ,бюджету, фінансів, економічних реформ, підприємництва, промислового розвитку та інвестицій.

 

Міський голова                                                                       О.Г. Охріменко

 Додаток 1

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік
Об’єкт оподаткування	Ставка податку (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом  на 1 січня звітного (податкового) року )
Об’єкти житлової нерухомостіфізичних та юридичних осіб	0,25 %
Об’єкти нежитлової нерухомості:
будівлі готельні	0,25 %
будівлі офісні	0,25 %
будівлі торговельні	0,25 %
гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки	0,25 %
господарські будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення	0,25 %

 

                                                                                                     Секретар ради                                                             Л.М.Олініченко 

 

 Додаток 2

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Транспортний податок на 2018 рік

 

1. Платники податку

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування.

2. Об’єкт оподаткування

      2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального”.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

 

 

                                                                                                             Секретар ради                                                     Л.М.Олініченко

 

 Додаток 3

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

 

Ставки земельного податку за земельні ділянки різних категорій, які розміщені на території Узинської міської ради на 2018 рік

 

1. Встановити такі ставки земельного податку:

– за земельні ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, – 0,1 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянки сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких проведено, – 0,5 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянкидля земель загального користування,  – 1 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

–  за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), у розмірі 12 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянки, які передано у власність шляхом викупу для здійснення підприємницької діяльності і право власності посвідчено правовстановчими документами, – 1 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

–  за земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні державних та комунальних підприємств, – 1 % від їхньої нормативної грошової оцінки;

 

                                                                                                      Секретар ради                                                            Л.М.Олініченко

 

Додаток 4

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

 

Єдиний податок для платників першої та другої груп на 2018 рік

 

1. Платники, для яких встановлено ставки єдиного податку на 2018 рік:

1.1 перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

1.2  друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність із надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень;

 

2. Фіксовані ставки єдиного податку для платників першої – другої груп на 2018 рік:

1) для першої групи платників єдиного податку – 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи  платників єдиного податку – 15 відсотків розміру мінімальної  заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

    

                                                                                                 Секретар ради                                                               Л.М.Олініченко

 

 

 

 Додаток 2.1.

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Положення про розміри та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

1. Загальні положення

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється згідно з Податковим кодексом України.

1.2. Наведені в цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

– об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. 

 Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:

– житловий будинок – це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

– житловий будинок садибного типу – це житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

– прибудова до житлового будинку – це частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

– квартира – це ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

– котедж – це одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

– кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – це ізольоване помешкання у квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

– садовий будинок – це будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

– дачний будинок – це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. 

Об’єкти нежитлової нерухомості:

– будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

– будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

– будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

– гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

– будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

– господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

– інші будівлі.

2. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.2. Не є об’єктом оподаткування:

 а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

4. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

5. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта/ об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

– квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

– для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів.

– для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток ( у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/ будинків, у тому числі їх часток) – 180 кв.метрів.

5.2. Пільга з оподаткування надається власникам господарських (присадибних) будівель – сараїв, хлівів, гаражів, літніх кухонь, вбиралень, погребів, навісів, котелень та інших приміщень, що використовуються як допоміжні до житлових приміщень, крім тих, що використовуються для ведення підприємницької діяльності.

5.3. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

•  об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

•  об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

6. Ставка податку

1.  Ставки податку  встановлюються  у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування::

1) для об’єктів житлової нерухомості фізичних та юридичних осіб – 0,25 %;

2) для об’єктів нежитлової  нерухомості:

–  будівлі готельні – 0,25%;

– будівлі офісні – 0,25%;

–  будівлі торговельні – 0,25 %;

–  гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки – 0,25%;

–  господарські будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення – 0,25 %.

7. Податковий період

7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до  пункту 5.1. цього порядку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до  пункту 5.1. цього порядку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пункту 5.1. цього порядку;

г) сума податку, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату сумисум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси(місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітнім) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

8.3. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо загальної площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення – рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.

8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу, подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна, станом на перше число відповідного кварталу у визначеному законодавством порядку.

8.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий б’єкт.

8.6. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення – рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за об’єкти оподаткування, які розташовані на території міста Узина, і зараховується до бюджету міста Узина згідно з положеннями Бюджетного кодексу.

10. Строки сплати податку

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

– фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;

– юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

                    11. Відповідальність за порушення податкового законодавства та контроль податкових органів

11.1. Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення порушень, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, відповідно до Податкового кодексу України та інших законів України.

11.2. За неподання, порушення порядку заповнення та строків подання податкової декларації органам державної податкової служби, недостовірність наданої інформації платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність відповідно до норм Податкового кодексу України.

11.3. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства у частині справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється органами державної податкової служби.

 

                                                                           Секретар міської ради                                Л.М.Олініченко                                 

  

 

Додаток 2.2.

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Положення про встановлення транспортного податку

 

1. Платники податку.

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2. Об’єкт оподаткування.

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3. База оподаткування.

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

4. Ставка податку.

4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку.

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2018 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2018 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

7. Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету міста згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8. Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

9. Відповідальність

Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

10. Контроль

Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.  

 

                                                                                        Секретар міської ради                                                           Л.М.Олініченко

 

 

 Додаток 2.3.

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Положення про встановлення земельного податку

 

Загальні положення

 Плата за землю встановлюється відповідно до Податкового кодексу України  (зі змінами та доповненнями), Земельного кодексу України та на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

 У цьому Положенні поняття вживаються у такому значенні :

1. Платники земельного податку

1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

            1.2. землекористувачі.

2. Об’єкти оподаткування земельним податком

2.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

           2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

3. База оподаткування

            3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом;

           3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4. Ставки земельного податку

– за земельні ділянки, незалежно від місцезнаходження для будівництва та обслуговування житлового будинку, для ведення особистого селянського господарства, – 0,1 % від їх нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянки для сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких проведено – 0,5 % від їх нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянки для земель загального користування, нормативну грошову оцінку яких проведено – 1 % від їх нормативної грошової оцінки;

–  за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), у розмірі 12 % від їх нормативної грошової оцінки;

– за земельні ділянки, які передано у власність шляхом викупу для здійснення підприємницької діяльності і право власності посвідчено правовстановчими документами – 1 %;

–  за земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні державних та комунальних підприємств – 1 %;

5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

            5.1. Від сплати земельного податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281, 282 Податкового кодексу України.

5.2. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 283 Податкового кодексу України.

 5.3. Узинська міська рада встановлює ставки та пільги щодо земельного податку, що сплачуються на території Узинської міської ради відповідно до статті 284 Податкового кодексу України.

6. Податковий період для сплати земельного податку

            6.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати земельного податку є календарний рік.

            6.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

7. Порядок обчислення земельного податку

 7.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

7.2. Платники земельного податку (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

7.3. Платник земельного податку має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

7.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник земельного податку подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

7.5. Нарахування власникам та землекористувачам земельних ділянок земельного податку проводиться контролюючими органами у відповідності до норм статті 286 Податкового кодексу України.

8. Строк сплати земельного податку

8.1. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою в строки, визначені статтею 287 Податкового кодексу України.

8.2. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

9. Індексація нормативної грошової оцінки земель

            9.1. Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

            9.2. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

10.  Податковий обов’язок

           10.1. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника сплатити суму земельного податку та орендної плати за землю в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, цим Положенням та(або) договором оренди землі.

           10.2. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України.

           10.3. Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

           10.4. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом України.

           11. Контроль

           11.1. Контроль за повнотою та своєчасністю перерахування земельного податку до бюджету міста Узина здійснюють контролюючі органи, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           

                                                                                          Секретар міської ради                                                       Л.М.Олініченко

 

 

                              Додаток 2.4.

до рішення №19-118/2017

Узинської міської ради

Від 11.07.2017

 

Положення про єдиний податок

1. Загальні положення

Платниками єдиного податку є суб’єкти малого підприємництва – фізичні та юридичні особи, які задовольняють умовам спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і при цьому самостійно обрали даний спосіб оподаткування доходів шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, форма та порядок видачі якого встановлюються Державною податковою службою України.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

 1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої  групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

  Не можуть бути платниками єдиного податку першої-другої груп:

– суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2. Ставки та порядок обчислення податку

 2.1. Ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.1.1. Для першої групи платників єдиного податку, визначеної Податковим кодексом України у розмірі 10 % розміру прожиткового мінімуму, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року на всі види діяльності, які дозволені для даної групи платників єдиного податку з усіма обмеженнями та особливостями, викладеними в Податковому кодексі України.

2.1.2. Для другої групи платників єдиного податку, визначеної Податковим кодексом України, в розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на всі види діяльності, які дозволені для даної групи платників єдиного податку з усіма обмеженнями та особливостями, викладеними в Податковому кодексі України.

2.2. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – другої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у Податковому кодексі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 1 цього Положення відповідно.

2.3. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів  господарської діяльності.

3. Порядок та строки сплати податку

3.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

3.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

3.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 3.4. Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

3.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

3.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до  абзацу другого пункту 4.1. і пункту 4.5. цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом.

3.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

3.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації .

4. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.    Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

4.2. Податковий  (звітний)  період  починається  з  першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, – період з початку року до їх фактичного припинення.

4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.  Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна. 

  4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

                                                                   

                                                                                     Секретар міської ради                                                                Л.М.Олініченко

 

---

« повернутися