Підвищення зарплати фахівцям для ветеранів війни: від 25 000 грн
14.08.2025
Війна, Глобальні, Економіка, Європа, Політика, Світ, Світові новини
Кремль про санкції ЄС: Чи справді Росія стійка до тиску?
Урядовці країни-агресора заявляють про “стійкість” своєї економіки до міжнародних обмежень. Представник Кремля, Дмитро Пєсков, наголошує, що Москва не піддасться на тиск з боку міжнародної спільноти, яка активно запроваджує більш жорсткі санкції. За його словами, агресора не змусять до переговорів щодо припинення війни проти України. Ця позиція вказує на продовження конфронтації та відсутність готовності до дипломатичного врегулювання.
Пєсков запевнив, що навіть запланований черговий пакет санкцій, зокрема 18-й пакет від Європейського Союзу, не призведе до припинення агресії. Він підкреслив, що лише “логіка й аргументи” можуть спонукати Росію сісти за стіл переговорів, і що “неможливо змусити Росію піддатися будь-якому тиску або силі”. Такі заяви звучать на тлі постійних зусиль міжнародних партнерів щодо посилення економічного тиску на агресора.
Представник Кремля висловив упевненість у тому, що новий пакет санкцій, який прагне запровадити ЄС проти Росії, зрештою буде ухвалено. У відповідь на це він пригрозив “відповідною реакцією”, зазначивши, що “санкції – це палиця з двома кінцями”. Москва послідовно вважає всі введені санкції проти Росії “незаконними” і стверджує, що вони не досягають своїх цілей.
“Очевидно, що після майже чотирьох років ми набули певної стійкості. І ми вже навчилися мінімізувати наслідки таких пакетів”, – наголосив він, намагаючись представити внутрішню ситуацію як таку, що успішно адаптувалася до зовнішніх викликів. Проте міжнародні експерти регулярно вказують на негативний вплив обмежувальних заходів на різні сектори російської економіки. Постійне посилення санкцій проти Росії спрямоване на виснаження ресурсів, необхідних для продовження агресії.
За словами Пєскова, РФ набула певної стійкості до санкцій країн Заходу.
Крім цього, варто звернути увагу на позицію деяких країн Європейського Союзу. Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нещодавно заявив, що його країна не підтримає новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії. Він пов’язав свою позицію з необхідністю вирішити питання, що турбують його країну щодо постачання газу після 2027 року, демонструючи складність досягнення консенсусу в межах ЄС щодо енергетичної політики. Така диференціація поглядів створює додаткові виклики для єдності європейської політики щодо агресора.
Європейська комісія, зі свого боку, 10 червня запропонувала ввести нові обмежувальні заходи. Цього разу пакет спрямований на енергетичні доходи, банківський сектор і військову промисловість країни-агресора. Ці заходи покликані ще більше обмежити можливості Росії фінансувати свою агресію. Однак Словаччина та Угорщина не погодилися з пропозиціями Єврокомісії повністю припинити імпорт російських енергоносіїв до кінця 2027 року. Це рішення вимагатиме від цих країн пошуку альтернативних джерел енергії, що є складним завданням. Проте, важливо підкреслити, що більшість країн ЄС продовжують підтримувати жорсткі санкції проти Росії та посилювати їхній тиск.
Попри заяви Кремля про стійкість, міжнародні економічні аналітики відзначають довгострокові негативні наслідки для російської економіки через санкції проти Росії. Обмеження доступу до технологій, фінансових ринків та ключових секторів економіки поступово підривають її потенціал. Західні країни продовжують координувати свої зусилля, щоб максимізувати ефективність обмежувальних заходів та примусити агресора до припинення війни. Водночас, дискусії всередині ЄС щодо деяких аспектів санкційної політики демонструють необхідність гнучкого підходу та пошуку компромісів для збереження єдності. Проте, загальний напрямок на посилення санкцій проти Росії залишається незмінним.
