30 вересня – особливий день у житті Перемишлянської школи №2 імені Омеляна Ковча. Шість років тому, у 2008 році, в день святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, було урочисто відкрито та освячено шкільну каплицю. Це духовне місце стало центром розвитку учнів, де вони можуть поглиблювати свою віру та знаходити духовну підтримку. Вибір святих для назви каплиці не випадковий: вони, ще з дитинства, демонстрували незламну віру у Христа, подібно до своєї матері, яка виховала їх у християнській любові. Історія цих святих – це приклад мужності та стійкості у захисті своєї віри, навіть перед обличчям грізного імператора. Їх не зламали тортури, і вони відійшли до Господа, залишивши нам вічний приклад вірності.

   Свята Софія, зазнавши фізичних мук, пережила ще сильніший душевний біль від втрати своїх дітей. Її історія вчить нас, як бути справжніми християнами, покладаючись на Бога у найскладніші моменти життя. Цей приклад є надзвичайно важливим для формування характеру молоді.

   Значний внесок у створення та підтримку каплиці зробив Владика Богдан Манишин, який свого часу був адміністратором храму святого Миколая в Перемишлянах. За багато років священики цього храму доклали чимало зусиль для духовного виховання учнів, разом з вчителями та дирекцією школи. Відтоді, щочетверга, у школі проводяться спільні молитви, які допомагають учням та вчителям у навчанні та повсякденній роботі. Каплиця також доступна для відвідування у вільний час, що робить її справжнім духовним центром школи.

   День храмового свята в Перемишлянській школі №2 – це завжди особлива подія, до якої всі ретельно готуються, переживаючи її з трепетом та духовним піднесенням. Цього року свято розпочалося зранку, коли учні з кожного класу представили квіткові композиції, присвячені святим Вірі, Надії, Любові та їхній матері Софії, а також Пресвятій Діві Марії та Україні. Кожна композиція демонструвала глибоку відповідальність учнів та педагогів, а численна присутність української символіки підкреслювала актуальність подій в Україні для юних сердець. Дрес-кодом свята стала українська вишиванка, символ національної ідентичності, популярний як в Україні, так і за її межами.

   Духовним центром свята стала урочиста Літургія, яку очолив отець Дмитро Тхір, багаторічний духовний провідник школярів, у співслужінні з новопризначеним отцем Віталієм Гуличем. Під час Богослужіння всі присутні мали можливість долучитися до Таїнств Покаяння та Євхаристії. Отець Дмитро у своїй проповіді наголосив на унікальності школи, яка має таких Небесних Покровителів, як Віра, Надія, Любов, Софія та блаженний священномученик Омелян Ковч. Він також підкреслив важливість взаємин у сім’ї та взаємної любові, що глибоко зворушило всіх присутніх. Проповідь спонукала до роздумів про власну поведінку та духовне зростання.

   Після Літургії отці звернулися до присутніх з вітальним словом, особливу увагу приділивши іменинницям та побажавши всім мирного неба над Україною. Свято продовжилося концертом, де учні продемонстрували свої таланти, розповідаючи про життя небесних покровителів. Завершилося святкування теплими привітаннями на адресу кожної учениці та вчительки з іменами Віра, Надія, Любов та Софія. Іменинниці отримали символічні подарунки – солодкі букети та листівки, виготовлені руками учнів. Цей день надовго запам’ятається всім як приклад духовної єдності та шкільної родини, яка з Божим Благословенням розійшлася по своїх домівках, сповнена позитивних вражень.