Світла Пам’ять Крізь Роки: Вшанування Героїв у Нехворощі

У тихій весняній атмосфері, під звуки військового маршу, Нехвороща вшановує пам’ять тих, хто віддав своє життя за мир і свободу рідної землі. Ми згадуємо наших земляків – воїнів Другої світової війни, які загинули на полі бою або померли в мирний час. Пам’ять про героїв жива в серцях кожного з нас.

Сьогодні, вранці, біля пам’ятника Слави зібралися онуки та правнуки фронтовиків, щоб вшанувати їхню пам’ять: учні та вчителі місцевого ліцею, вихованці дитячого садка «Сонечко», працівники виконкому та комунальних закладів, а також просто небайдужі мешканці Нехворощі. Всі прийшли з квітами та зі сльозами на очах, згадуючи своїх рідних та близьких, які віддали життя за мирне небо над нами. Вони також подумки були з сучасними воїнами, які зараз захищають нашу землю від агресорів. Важливо пам’ятати подвиг кожного героя.

Голова громади, Віктор Дубович, під час мітингу поділився особистою історією: «У мене було два діда, і так сталося, що я їх не знав живими. Одного діда було репресовано в 1937 році, а іншому довелося воювати, дійти до Берліна, і звідти 6 травня 1945 року він надіслав листа додому, в якому писав, що перемога близько і він скоро повернеться додому. Але рідні так і не дочекалися свого солдата, він загинув через чотири дні на території Німеччини. Тому ми повинні пам’ятати імена тих, хто віддав життя за Перемогу, імена, викарбувані на цих плитах. Пам’ятати не тільки їх, але й тих, хто загинув в Афганістані, хто зараз дивиться смерті в очі, захищаючи Україну від загарбників. Ця війна така ж страшна, як і попередня. Я бажаю дітям, щоб їхні батьки завжди були поруч, щоб вони відчували тепло долонь своїх бабусь і дідусів, чули їхні мудрі слова. Пам’ять про героїв має жити вічно.»

Він також процитував Індіру Ганді: «Неможливо потиснути одне одному руки зі стиснутими кулаками». Він закликав до миру та спокійного життя для дітей і всього людства. Щоб сонце світило над усіма, як зараз, у травневій блакиті! Пам’ять про героїв – це наш обов’язок.

Голова ради ветеранів с. Нехвороща, Тетяна Кириченко, також виступила на мітингу: «Цей скорботний і водночас радісний день розквітнув буйним травневим цвітом з вогню і попелу, зі сліз і печалі, з вікопомних днів Другої світової війни, крізь які пройшов радянський солдат. Гордість за подвиг нашого народу, за наших земляків, які пережили страшні лихоліття 1940-х років і віддали життя за те, щоб на українській землі не панували загарбники, переповнює наші серця. Цей день назавжди залишиться у нашій пам’яті!»

Щемливі слова звучали з вуст ведучої заходу, директорки сільського Будинку культури, Ірини Дяченко. Тетяна Кириченко та гурт «Калина» привітали присутніх тематичними піснями. Пам’ять про героїв об’єднує нас.

Урочистості завершилися покладанням квітів до підніжжя пам’ятника, на гранітні плити з прізвищами нехворощан, загиблих у боротьбі з нацизмом вісімдесят років тому… Пам’ять про героїв – це святе.

ПРЕССЛУЖБА ГРОМАДИ