Славутчина вшановує свого Героя, Руслана Антошка, який віддав життя за свободу України. Його відвага та жертовність назавжди залишаться в пам’яті громади. Ця страшна війна продовжує забирати найкращих синів нашої землі, тих, хто безстрашно боронив наші домівки та родини. Славутчина з болем у серці попрощалася з Антошком Русланом Володимировичем, який загинув, захищаючи майбутнє України.

Руслан народився 2 липня 1983 року в селі Селичів Славутського району. З дитинства він був сповнений відкритості, доброти та щирості, виховувався у працьовитій родині. Шкільні роки, з 1989 по 1998, він провів у Берездівській школі, де його знали як надійного друга, завжди готового прийти на допомогу. Після школи здобув професійну освіту в Корецькому ПТУ, ставши шофером, слюсарем та трактористом. Техніка та автомобілі завжди викликали в нього захоплення.

У 2002 році Руслан пройшов строкову військову службу. Згодом працював водієм у Києві, а потім – далекобійником у Литві, де мав стабільну роботу та перспективи.

Життя Руслана складалося успішно: сім’я, улюблена робота, він міг би забезпечувати мирне життя далеко від дому. Проте, коли у 2022 році розпочалася повномасштабна війна, Руслан без вагань прийняв рішення повернутися. 15 квітня 2022 року він добровільно мобілізувався і приєднався до лав Збройних Сил України. Він став стрільцем-снайпером у 47-й окремій механізованій бригаді «Магура».

Руслан був воїном, який ніколи не уникав найскладніших завдань, завжди підтримував побратимів своїм оптимізмом. За сумлінну службу, дисципліну та відповідальність він неодноразово отримував відзнаки від командування. Він був не лише захисником, але й люблячим чоловіком та батьком, взірцем для своєї родини. Він дбав про дружину, був гордістю для сина, якому прищеплював любов до життя, і надійною опорою для батьків.

11 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання біля Юнаківки Сумської області, солдат Руслан Антошко загинув, віддавши своє життя за Батьківщину. Йому було лише 42 роки. Він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів та побратимів як добра, чуйна, весела людина. Душа компанії, він любив життя та свою землю, свідомо обравши захист України замість спокою та добробуту.

Руслан Антошко – це символ мужності, відданості та любові. Справжній чоловік, батько, син і воїн, який до останнього подиху був вірний своєму народові. Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся громада висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким загиблого Воїна.

Слава Україні! Героям Слава!

Пресслужба Славутського МВК.