Під час вечері, яка відбулася у вівторок, Марко Рубіо висловив думку, що Сенат, найімовірніше, ухвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Проте, це відбудеться лише після завершення роботи над важливими внутрішніми фінансовими ініціативами президента. Ця заява, як повідомляють джерела, обізнані з ходом зустрічі, викликала чимало запитань серед присутніх.

Обговорення показало, що Марко Рубіо зіткнувся з критикою через небажання американського лідера активно посилювати санкції проти Росії. Він визнав, що “Росія є проблемою, яка стримує мирні переговори щодо припинення війни в Україні”. Це підкреслює складність ситуації та багатогранність підходів до вирішення конфлікту.

Кілька годин потому, в інтерв’ю, Рубіо пояснив свою позицію щодо відстрочки посилення санкцій, назвавши низку причин. Він зазначив, що надмірне посилення санкцій може призвести до втрати можливості для діалогу. “Якщо ми зробимо те, чого всі тут хочуть, а саме прийдемо і розчавимо їх ще більшими санкціями, ми, ймовірно, втратимо здатність говорити з ними про припинення вогню, і хто тоді буде з ними розмовляти?” – риторично запитав він. Ця аргументація викликала змішані відгуки, адже європейські союзники очікують рішучіших дій.

Високопоставлений американський чиновник, коментуючи ці розбіжності, пояснив, що Марко Рубіо “підкреслює одні й ті самі основні моменти, але його співрозмовники зосереджуються на різних деталях”. Він додав, що під час усіх зустрічей сенатор був послідовним у трьох ключових питаннях. По-перше, президент Сполучених Штатів твердо переконаний, що єдиним способом закінчення цієї війни є переговори. По-друге, щойно США запроваджують нові санкції проти Росії, можливість участі США в цих переговорах обмежується. І по-третє, Сенат є незалежним органом, який у якийсь момент збирається ухвалити рішення щодо цих санкцій. Ця позиція підкреслює складний баланс між дипломатичним тиском та можливістю для діалогу.

Наразі в Конгресі США перебуває на розгляді законопроєкт про санкції, який має значну підтримку з боку сенаторів. Проте, лідер сенатської більшості висловив бажання отримати сигнал від адміністрації щодо підтримки цього заходу, перш ніж виносити документ на розгляд. Це свідчить про внутрішні політичні дискусії та необхідність консенсусу для подальших дій.

Деякі європейські партнери на полях саміту НАТО висловили своє незадоволення поточною позицією Сполучених Штатів щодо війни в Україні. “У якийсь момент це буде виглядати так, ніби одна зі сторін конфлікту розігрує іншу. Мир настане тільки в тому разі, якщо ми посилимо тиск”, – сказав один із європейських дипломатів. Це демонструє розбіжності у стратегіях і наголошує на важливості єдності союзників.

Міністр закордонних справ Польщі під час зустрічі прямо заявив Марку Рубіо, що Російська Федерація демонструє неповагу, порушуючи режим припинення вогню. Це підкреслює потребу у рішучих діях та збереженні тиску.

Очікується, що невдовзі Європейський Союз схвалить новий пакет санкцій проти Росії. Однак європейські чиновники вважають, що для повернення РФ за стіл переговорів необхідна активна допомога з боку Сполучених Штатів, зокрема у вигляді фінансового тиску на Кремль. Це свідчить про взаємозалежність зусиль міжнародних партнерів у протистоянні агресії.

Один з європейських чиновників зазначив, що за зачиненими дверима країни Балтії та Північної Європи стали сприймати Рубіо як союзника в адміністрації, який не має ілюзій щодо Росії та інших геополітичних викликів, навіть якщо його публічна риторика не завжди це відображає. “Питання, яке, як і раніше, цікавить усіх, полягає в тому, що адміністрація може покласти край війні, чинячи тиск [на Росію]. Тут їй буде надано інструмент”, – зазначив він. Це показує складну дипломатичну гру та пошук ефективних важелів впливу.

Наприклад, раніше Німеччина анонсувала вже 18-й пакет санкцій від Європейського Союзу. За словами канцлера, лише цього пакета буде недостатньо, і Європа потребує активнішої участі США в цьому питанні. Українські дипломати також заявляли про підготовку санкцій, спрямованих на військовий бюджет однієї з країн-учасниць конфлікту. Це підкреслює постійні зусилля міжнародної спільноти щодо економічного тиску.