У міжнародній спільноті набирає обертів ініціатива зі створення Спеціального трибуналу, покликаного розглядати злочини агресії проти України. Ця перспектива очікувано викликала бурхливу та емоційну реакцію з боку російської влади. Представники Кремля вже поспішили назвати майбутній трибунал “юридично нікчемним”, заперечуючи будь-яку його легітимність та рішення.

Офіційна позиція російської сторони полягає в невизнанні юрисдикції будь-якого Спецтрибуналу. Заяви з Москви підкреслюють, що будь-яка його діяльність та ухвалені рішення щодо покарання за злочин агресії проти України вважатимуться недійсними. Представники російського зовнішньополітичного відомства наголошують, що приєднання будь-якої держави до цього міжнародного механізму буде розцінено як “ворожий демарш”, який не сприяє врегулюванню, а лише поглиблює поточну кризу навколо України.

Також російська сторона висловила критику на адресу Ради Європи, чий президент нещодавно підписав угоду про створення Спецтрибуналу. Звучали звинувачення у “формуванні квазіюридичних механізмів, спрямованих проти Росії”, що, на їхню думку, підриває основи міжнародного права та співпраці. Це свідчить про значний тиск, який чинить Москва на міжнародні інституції, намагаючись запобігти реалізації цієї ініціативи.

Спецтрибунал для агресії Росії: ключові аспекти

Важливо зазначити, що 25 червня відбулася знакова подія: президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе уклали угоду щодо створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України. Після підписання цієї угоди Володимир Зеленський наголосив, що всі, хто брав участь у військових злочинах Росії, включно з вищим керівництвом держави-агресора, постануть перед судом. Це є фундаментальним кроком до встановлення всеосяжної справедливості та притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах агресії.

Раніше очікувалося, що Спецтрибунал для притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва буде створено до кінця 2024 року, проте цей процес виявився більш складним. Представники української влади зазначали, що повноцінна робота спецтрибуналу над Росією, ймовірно, не розпочнеться у 2025 році. Це вказує на складність та багатогранність міжнародних юридичних процедур, які вимагають ретельної підготовки та координації.

Необхідність створення Спецтрибуналу зумовлена тим, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) не має прямої юрисдикції щодо злочину агресії Росії проти України, оскільки Російська Федерація ніколи не ратифікувала Римський статут. Україна стала членом Римського статуту вже після початку повномасштабного вторгнення. Спеціальний трибунал покликаний заповнити цю правову прогалину, забезпечивши відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини. Під час роботи трибуналу та винесення ним вироків навряд чи буде враховуватися позиція Росії або її представників. Створення Спецтрибуналу є важливим етапом у міжнародних зусиллях щодо забезпечення правосуддя та притягнення винних у агресії проти України до відповідальності.

Детальніше про те, що являє собою Спеціальний трибунал, як він функціонуватиме, та які перспективи притягнення до відповідальності за злочини агресії, буде повідомлено додатково. Ці зусилля є частиною ширшої стратегії міжнародної спільноти, спрямованої на відновлення міжнародного правопорядку та запобігання подібним актам агресії в майбутньому.