Минулого тижня польський уряд офіційно представив «Посібник з безпеки» на випадок війн і криз. Незважаючи на заяви Польщі про ненадання своїх військ Україні в рамках ініціативи «коаліції рішучих», навіть у разі припинення бойових дій, через значну загрозу на кордонах з Росією та Білоруссю, Варшава наголошує на своїй участі в цій коаліції.

Водночас, спостерігається помітне охолодження відносин між Україною та Польщею. Ця тенденція проявилася ще до перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах, коли уряд Туска, ігноруючи провокаційні дії ультраправих та проросійських сил, таких як блокування кордону та висипання українського зерна, втратив контроль над поширенням російської пропаганди.

Експерти зазначають, що після обрання Навроцького ця проблема загострилася. Нещодавня ініціатива польського президента про прирівняння «бандерівського символу» до нацистських та комуністичних в Кримінальному кодексі Польщі, ймовірно, є реакцією на інцидент з прапором УПА на концерті репера Макса Коржа. Цей випадок викликав значний резонанс та хвилю негативу щодо українців у Польщі.

Після інциденту на концерті, прем’єр-міністр Туск оголосив про депортацію 57 українців. Однак, президент Навроцький ветував поправки до кількох урядових законів, включаючи закон про допомогу українцям. Він обґрунтував це тим, що програма допомоги «800+» має надаватися лише працевлаштованим українцям. Навроцький також висловив занепокоєння щодо доступу українців до медичних послуг, стверджуючи, що це ставить поляків у невигідне становище.

Колишній президент Польщі Анджей Дуда звинуватив президента Зеленського у спробах втягнути Польщу та НАТО у війну з Росією, згадуючи трагедію у Пшеводуві, де загинули двоє поляків внаслідок падіння ракети. Ці заяви свідчать про використання української тематики в політичних цілях польськими політиками, зокрема, спроби дистанціюватися від війни, хоча офіційна критика таких наративів також лунає. Однак, протистояння щодо українців переросло у побутовий рівень.

ТСН.ua поспілкувався з українцями, які проживають у Польщі, щодо зміни ставлення поляків до них та причин цього явища.

Олександр С. з Вроцлава, власник СТО

Польські політики під час передвиборчої кампанії активно використовували українську тему. Це призвело до поляризації суспільства. Хоча особисто я не відчув значних змін у своїй роботі, в соцмережах спостерігається зростання негативу щодо українців, що змушує деяких замислюватися про виїзд з Польщі.

Минулого тижня відбулися акти вандалізму щодо українських ресторанів у Вроцлаві, зокрема розбиті вікна та двері. Зловмисники вимагали гроші, але власники звернулися до поліції. Ці інциденти підкреслюють зростання напруженості.

Щодо допомоги «800+», то внесок українців до польського бюджету значно перевищує отриману допомогу. Згідно з дослідженням Deloitte, за 2022-2024 роки Польща витратила на допомогу українцям 6,54 млрд євро, тоді як отримала у 8 разів більше. Звертається увага на необхідність однакового підходу до всіх мігрантів, а не лише до українців, особливо враховуючи внесок мігрантів з Азії.

Історично, були випадки пріоритетного надання документів для мігрантів з Азії, тоді як українці стикалися з тривалим очікуванням. Це вказує на те, що подібні проблеми виникають не лише щодо українців, а пов’язані з міграційною політикою загалом. Часто негативні висловлювання про допомогу українцям походять від тих, хто сам має труднощі з пошуком роботи.

Олена Бабакова, українська журналістка, доктор історії (Ph.D.), Варшава

Політичний дискурс щодо України в Польщі почав змінюватися восени 2022 року, загострившись навесні-влітку 2023 року під час «зернової кризи». Антиукраїнські настрої стали частиною передвиборчої кампанії.

Особисті спостереження та досвід друзів вказують на зростання образ та агресії у публічному просторі, особливо з лютого, коли почалися дискусії про скасування виплат «800+». Нинішня ситуація в політиці та ЗМІ характеризується антиукраїнською істерикою.

Існують різні погляди у ЗМІ. Критика дій Навроцького надходить з гуманістичних позицій та в контексті міжнародної безпеки. Проте, дебати здебільшого зміщені вправо. Багато українських коментаторів уникають участі у польських телепрограмах через маніпулятивність дискусій, присутність токсичних співрозмовників та хвилю образ і погроз після ефірів. Праві сили домінують у соцмережах, поширюючи наратив про необхідність обмеження допомоги українцям. Наївна ідея, що тиск на мігрантів вплине на позицію Києва щодо історичних питань, не враховує реалії української політики.

Коментарі польських експертів, часто позбавлені глибокого розуміння міграційних процесів, демонструють ксенофобські підходи. Хоча існують і ліві публіцисти та правозахисники, їхні голоси менш помітні. Праві політики інтегрують питання міграції в контекст міжнародної політики, ігноруючи внутрішньодержавні аспекти. Короткострокова маргіналізація мігрантів та зростання насильства є проблемою польської влади, а не українського президента.

Юлія Ладнова, журналістка, мама хлопчика з аутизмом, Варшава

Я обрала Польщу через розвинену інклюзивну систему для дітей з особливими потребами. Однак, останнім часом ставлення до українців викликає занепокоєння. Мітинги проти міграції, гасла «Це не наша війна» та «Зеленського під суд» стають все більш поширеними.

Якщо раніше відчувалася підтримка, то зараз спостерігаються образливі висловлювання та агресія. Це проявляється у коментарях у блогах та у повсякденному житті, коли розмовляєш українською. Багато хто вважає, що українці забирають робочі місця та підвищують ціни на оренду житла. Прикладом є випадок, коли бабуся польського друга мого сина була проти їхньої дружби через його українське походження.

Я не бачу паніки, але відчуваю сум через нову тенденцію ненависті до українців, яку вважаю проявом російської пропаганди. Попри те, що багато поляків надають підтримку, мене турбує зміна суспільної думки. Особисто я не хочу жити в країні, де ненависть до моєї національності стає нормою.

Ганна, 27 років, працівниця готельного бізнесу, Варшава

Живу в Польщі 10 років і завжди відчувала підтримку поляків. Негативні коментарі здебільшого зустрічаються в соціальних мережах, де українців звинувачують у зловживанні соціальною допомогою, наприклад, купівлі дорогих авто. Ці коментарі ігнорують той факт, що українці рятуються від війни, а не шукають легких грошей.

Негативне ставлення поляків до українців має коріння у поводженні деяких українців за кордоном, а також у ментальних особливостях поляків. Однак, свідомі громадяни Польщі продовжують підтримувати українців, якщо ті поводяться гідно та сприяють розвитку країни.