Згідно з даними квітневого соціологічного опитування, проведеного одним з російських аналітичних центрів, Йосип Сталін знову посів перше місце серед найвидатніших особистостей усіх часів та народів, поліпшивши свої попередні показники. Це свідчить про стабільну, навіть зростаючу, позитивну оцінку його постаті в російському суспільстві. Результати цього дослідження є показовими, адже відображають ключові орієнтири громадської думки. Двадцятка найвидатніших, за версією цього опитування, включає: І. Сталін – 42%, В. Путін – 31%, В. Ленін – 28%, А. Пушкін – 24%, Петро Перший – 19%, Ю. Гагарін – 15%, Г. Жуков – 13%, Єкатерина Друга – 9%, Л. Брежнєв – 8%, Д. Менделєєв – 8%, А. Ейнштейн – 8%, М. Ломоносов – 8%, М. Лермонтов – 8%, А. Суворов – 8%, В. Жириновський – 7%, С. Корольов – 6%, Л. Толстой – 5%, І. Ньютон – 5%, М. Кутузов – 5%, І. Грозний – 4%.

Натомість, в Україні ситуація прямо протилежна. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), аналізуючи цю тенденцію, підкреслює стрімке зростання розриву у відсотках тих, хто позитивно ставиться до Сталіна, між двома країнами. Якщо у 2023 році в Росії цей показник становив 63%, то в Україні він ледь сягав 4%. Важливо зазначити, що в Україні позитивне ставлення до Сталіна протягом багатьох років неухильно знижувалося, тоді як у сусідній країні — лише зростало. Ця дивергенція є свідченням глибоких історичних, політичних та ціннісних розбіжностей, що накопичувалися десятиліттями.

В Україні Йосип Сталін сприймається переважно як тиран і організатор масових репресій, зокрема Голодомору, що є одним з найтрагічніших періодів в історії українського народу. Пам’ять про мільйони жертв злочинного радянського режиму формує стійке негативне ставлення до його особистості. Натомість, в Росії, особливо в останні роки, спостерігається тенденція до реабілітації Сталіна як сильного лідера, що нібито забезпечив велич держави. Це пропагандистське переосмислення історії підкріплює сучасні ідеологічні наративи, де постать Сталіна стає символом мілітаризму та авторитаризму.

Ці відмінності у ставленні до історичних фігур тісно пов’язані із сучасними настроями суспільства. Дослідження також показують, що значна частина громадян Росії продовжує підтримувати агресивні дії, вірячи в можливість виправдання навіть використання ядерної зброї у конфліктах. Якщо у квітні 2023 року 29% респондентів вважали це виправданим, то вже у листопаді того ж року цей показник зріс до 39%. Такі дані є тривожним сигналом і відображають певні глибинні суспільні процеси. Розбіжність у ставленні до Сталіна є одним з багатьох показників того, що Україна та Росія рухаються різними шляхами, формуючи принципово різні системи цінностей та історичної пам’яті. Це має вирішальне значення для розуміння геополітичних реалій та подальших взаємин між державами.