Чуднів: Інна та Людмила дбають про чистоту нашого міста
18.03.2025
Глобальні, Світ, Світові новини, Суспільство
Розгадано таємницю переміщення статуй Моаї на острові Пасхи
Походження знаменитих статуй Моаї на острові Пасхи є однією з найбільших археологічних загадок світу. Тепер учені стверджують, що розгадали одну з важливих частин цієї таємниці. Зазначається, що ці статуї важать від 12 до 80 тонн. Вчені довгий час задавалися питанням, як стародавня цивілізація острова могла перемістити ці величезні кам’яні фігури. Щоб розв’язати цю загадку, вчені скористалися сучасними технологіями і навіть провели власний експеримент.
Завдяки 3D-моделюванню та реальним експериментам учені підтвердили, що статуї фактично “йшли” до місця свого призначення. Антропологи виявили, що жителі Рапа-Нуї, ймовірно, використовували мотузки, щоб розгойдувати статуї по зигзагоподібній траєкторії. Ця техніка полягала в тому, щоб прикріпити мотузки до обох боків голови кожної статуї, після чого їх тягнули вперед і назад, розгойдуючи з боку в бік. Саме так Моаї і були доставлені до місця призначення. З командою з усього 18 осіб дослідники змогли перемістити схожі статуї на 100 метрів всього за 40 хвилин. Це набагато швидше, ніж у попередніх спробах, додали у виданні.
Дослідники стверджують, що це є надзвичайно вагомим доказом того, що найбільші голови Моаї мали переміщатися шляхом “ходьби”. Ці нові наукові дані навіть узгоджуються з усними традиціями острова, які описують, як голови “йшли” від кар’єру, де вони були виготовлені, до своїх остаточних місць. Це відкриття проливає світло на інженерні можливості давніх цивілізацій та їхню здатність долати, здавалося б, неможливі завдання. Спостереження за процесом переміщення таких монументальних споруд дає змогу краще зрозуміти соціальну структуру та організацію праці мешканців острова Пасхи.
Учені розгадали таємницю походження Карнакського храму в Єгипті
Раніше вчені провели найповніше геоархеологічне дослідження Карнакського храму. Дослідники заявили, що він був побудований близько 4000 років тому групою еліти як місце поклоніння верховному і могутньому богу Амону-Ра. Загалом учені проаналізували 61 зразок осадових порід і десятки тисяч керамічних фрагментів, знайдених на території храму і навколо нього. На думку групи, це місце було непридатне для постійного проживання приблизно до 2520 року до н.е., оскільки регулярно затоплювалося швидкою течією Нілу. Натомість, за оцінками дослідників, найбільш раннє поселення в Карнаку, імовірно, з’явилося в епоху Стародавнього царства (бл. 2591-2152 рр. до н.е.) внаслідок розвитку річкових русел. Це дослідження також виявило нові аспекти давньої історії та інженерії.
