9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Василівська ОТГ

Суспільно корисні та громадські роботи під час війни: Роз’яснення

Суспільно корисні чи громадські роботи – у чому різниця?

В умовах воєнного стану багато українців стикаються з поняттями суспільно корисних та громадських робіт. Хоча обидва види діяльності спрямовані на благо суспільства, між ними існують суттєві відмінності. Давайте розберемося в деталях.

Суспільно корисні роботи: визначення та особливості

Суспільно корисні роботи – це тимчасова трудова діяльність, що здійснюється працездатними особами в умовах воєнного стану. Їх основна мета – виконання робіт оборонного характеру, ліквідація надзвичайних ситуацій, як техногенного, природного, так і воєнного характеру, та їх наслідків. Крім того, суспільно корисні роботи задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань та сил цивільного захисту. Це, наприклад, відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення доріг та колій, будівництво захисних споруд.

Громадські роботи: що це таке?

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт, які проводяться в інтересах територіальної громади. Їх організовують для стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб. Участь у громадських роботах є добровільною. Ці роботи часто мають соціальне спрямування, наприклад, допомога людям з інвалідністю, робота в геріатричних закладах, упорядкування меморіалів та пам’ятників.

Хто приймає рішення про запровадження робіт?

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт приймає військове командування спільно з військовими адміністраціями або із залученням місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Організацією громадських робіт займаються місцеві державні (військові) адміністрації та виконавчі органи місцевих рад.

Види робіт: конкретика

Суспільно корисні роботи під час воєнного стану спрямовані на відновлення інфраструктури та забезпечення безпеки громад. Вони включають ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення доріг, будівництво захисних споруд, вантажні та сільськогосподарські роботи, а також заготівлю дров. Важливою є допомога постраждалим громадянам.

Громадські роботи – це насамперед соціальна підтримка. Це супровід людей з інвалідністю, допомога у геріатричних закладах, ліквідація наслідків стихійних лих та консультативна робота.

Хто може брати участь?

До суспільно корисних робіт можуть бути залучені працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, а саме: зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, внутрішньо переміщені особи, працівники функціонуючих підприємств (за згодою керівництва), особи, зайняті в особистому селянському господарстві, студенти, учні та особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

До громадських робіт залучаються: зареєстровані безробітні; особи, які перебувають на обліку в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок скорочення робочого часу.

Обмеження до виконання робіт

Заборонено залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років, жінок з дітьми до трьох років та вагітних жінок. Робота на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається лише за письмовою згодою особи з дотриманням вимог охорони праці. Заборонено виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.

До громадських та інших робіт не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя.

Соціальні гарантії

Під час виконання суспільно корисних робіт з кожною особою укладається строковий трудовий договір. Оплата праці не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату. З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються строкові трудові договори на строк до 180 календарних днів на рік. Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу, але не менше мінімальної заробітної плати.

Фінансування включає сплату єдиного внеску, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, оплату проїзду до місця роботи та назад (за потреби).

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник