-
+ Kиїв
Новини Червоноградська Отг
Юрій Луговський «Баррет»: 7 років з дня загибелі Героя
Сьогодні, 9 березня, минає сім років з дня загибелі Героя України Юрія Луговського «Баррета». Вшанування пам’яті цього відважного воїна є важливим кроком у збереженні історичної пам’яті та вихованні патріотизму. Юрій Луговський народився 5 червня 1994 року в місті Червонограді, де закінчив загальноосвітню школу № 9. На знак пам’яті про Юрія та його матір, психологиню полку «Азов» Наталію Луговську, яка загинула 3 травня 2022 року на «Азовсталі», школу було перейменовано на Гімназію імені родини Луговських. Це свідчить про велику шану та визнання його внеску у боротьбу за свободу України.
«Баррет» був активним учасником Революції Гідності, відстоюючи цінності демократії та свободи. З початком війни на Сході України у 2014 році Юрій пішов добровольцем до батальйону «Донбас». В складі цього батальйону він брав участь у боях під Іловайськом, демонструючи надзвичайну відвагу та стійкість. Згодом, Юрій долучився до лав полку «Азов», де його бойовий досвід та лідерські якості стали важливим внеском у захист України.
Сержант Національної гвардії України, снайпер-розвідник полку «Азов», Юрій Луговський проявив себе як справжній герой, захищаючи Широкине та Маріуполь. Під час боїв за Широкине у квітні 2015 року, куля «Баррета» знищила бойовика-окупанта прямо під час зйомок пропагандистського сюжету російського телеканалу. Цей епізод є яскравим прикладом його сміливості та професіоналізму. Його дії мали велике значення для деморалізації ворога та підтримки духу українських воїнів.
Побратими згадують Юрія Луговського як відважного та мужнього воїна, який завжди був готовий до виконання бойових завдань та безстрашно йшов у бій. Азовці підкреслюють, що він був досвідченим командиром, прикладом для наслідування, та відзначають його відповідальність та врівноваженість. Його лідерські якості та здатність приймати правильні рішення в складних ситуаціях мали вирішальне значення для успіху бойових операцій.
Загинув Юрій Луговський 9 березня 2018 року поблизу села Водяне у Приазов’ї, став жертвою кулі ворожого снайпера, під час снайперської дуелі. Його смерть стала великою втратою для України та всіх, хто його знав. Вічна слава Герою!