Сьогоднішня серпнева днина зібрала у Рожнятівському краєзнавчому музеї «Бойківщина» усіх тих, хто відчуває поклик рідної землі чи то у поетичному слові, чи то в мелодійній пісні, чи то у задушевній розмові, бо саме у цих поняттях закладена основа славного українського роду, зокрема і бойківського, серед численної когорти яких є багато відомих постатей, які залишили великі здобутки для майбутніх поколінь. Та серед них є тисячі маловідомих або загублених у віках імен, які в боротьбі з ворогом поклали свої життя на вівтар свободи.

До таких належить поет-самоук, поет-громадянин, поет-патріот, перекладач, просвітянин, дослідник Бойківщини, уродженець Перегінська Осип Петрович Мошура, 115-ті уродини якого нещодавно відзначили.
Тема національно-визвольних змагань українського народу була першочерговою у творчості поета. У своїх віршах Осип Мошура згадує земляків, які воювали у лавах січових стрільців.

Вшанування УСС важливе не тільки як данина пам’яті героям минулого, але і як натхнення для сучасних українців у боротьбі за незалежність і суверенітет своєї держави у теперішній війні з Росією.

Про це йшлося у піснях, поезіях, виступах, які прозвучали під час заходу, що відбувся з безпосередньою участю художніх колективів: Народного аматорського хорового колективу союзу українок Рожнятівського НД (керівник Світлана Василівна Діденко) та Інструментального дуету Рожнятівського НД у складі Ігоря Тринчука і Олександра Левицького.

Надзвичайно приємно було вітати у світлиці музею спадкоємицю славного роду Мошур, внучку дідуся Аскольда та бабусі Магди, правнучку славного сина Бойківщини – Ілону Мошуру, яка прочитала поезію «Вітер з Карпат».

Ярослав Пришлякевич – керівник народної аматорської відеофотостудії «Пролісок» Рожнятівського Народного дому продекламував вірш Осипа Мошури з промовистою назвою «Я є бойко, люди добрі…».

Цікаві факти-спогади про поета-земляка, його родовід, творчість розповів Володимир Дмитрович Ковальчук – уродженець селища Перегінське, заслужений юрист України, невтомний дослідник творчості Осипа Мошури.

Із захопленням згадував своє перше знайомство із творчістю поета-самоука депутат Рожнятівської селищної ради Бардяк Мар’ян Мар’янович, при цьому згадавши призабуте ім’я Володимира Іванишина із с.Дуба.

Наталія Василівна Данилюк – уродженка селища Перегінська, добре відома поетеса (авторка шести поетичних збірок), вчителька Перегінського ліцею №1 у своєму виступі висловила слова вдячності тим авторам, хто досліджував творчість славетного земляка, зокрема, Володимирові Ковальчуку, Василеві Чоповському, Василеві Костюку, зосередила увагу на славній родині Мошур, яка здавна у Перегінській громаді є шанована і авторитетна, висловила своє захоплення подвижницькою працею поета, ну а на завершення свого виступу прочитала власну поезію «Людино моя прекрасна».

Впродовж літературно-мистецького заходу присутні перегорнули сторінки Книги Пам’яті про Велику Людину, а в її особі і усіх тих, які жертовно поклали своє життя на вівтар боротьби за Соборну Вільну Україну. Учасники дійства вшанували пам’ять героїв, загиблих за свободу та незалежність України хвилиною мовчання.

У виконанні Діденко Світлани Василівни – голови Рожнятівського ВГО «Союз Українок»- прозвучала власна поезія «Якби могли могили говорити», ну а завершився захід «Піснею-молитою за рідний край».

На літературно-мистецькому заході побували заступник селищного голови Рожнятівської ТГ Василь Мацевко, т.в.о. начальниці відділу культури Рожнятівської селищної ради Марина Паламар, директорка КЗ «Публічна бібліотека з філіями» Оксана Озаришин, працівники відділу культури: Ніна Шишак, Ніна Дичка, Галина Русин, Наталя Сеничак, Оксана Булат, Оля Боднар-Юревич; подружжя Василишинів – Івана та Юлії, Мирослава Кузюк, Григорій Гриців, Конів Михайло та наймолодша і найактивніша відвідувачка музею – Марічка.

Фото: Народна аматорська відеофотостудія “Пролісок” БКЗК “Рожнятівського Народного дому” Керівник: Ярослав Пришлякевич.)

#твоя_нова_історія