Сьогодні виповнюється друга річниця, як захищаючи Україну загинув Мирослав РУДИЙ. Він стійко захищав право українців жити у вільній та незалежній державі і загинув віддавши своє життя заради мирного неба для України.

Мирослав народився 29 травня 1992 року. З дитинства захоплювався кулінарією, тому здобув фах технолога харчової промисловості у Вінницькому кооперативному інституті. Працював водієм продовольчих товарів, а згодом кухарем у місцевому закладі харчування. Однак у 2019 році обрав інший шлях — підписав контракт і став військовим 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

За три роки служби Мирослав опанував професію сапера, пройшовши численні курси підвищення кваліфікації. А коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, він без вагань став на захист України. Брав участь у бойових діях на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. За службу та відвагу був нагороджений відзнаками «Ветеран війни» та «Золотий хрест».

Побратими згадують Мирослава як людину, яка бралася за будь-яку роботу і завжди повторювала: «Хто, як не ми?» Останні 8 місяців він працював у команді легендарного «Мадяра», виготовляючи скиди для дронів, керував групою, яка забезпечувала виробництво та доставку боєприпасів на передову.

«Мирослав закривав такий об’єм роботи, що після його загибелі ми втрьох не могли справитись», — кажуть побратими.

20 жовтня 2023 року Мирослав загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Донецької області. Вдома на нього чекали син, дружина та батьки.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, за вірність Присязі, Указом Президента України №223 орденом «За мужність» ІІІ ступеня Рудого Мирослава Сергійовича нагороджено посмертно.

Захиснику назавжди 31… Його ім’я навіки закарбоване в історії визвольних війн за Україну.

Вічна пам’ять, честь і шана полеглому Захиснику. Дякуємо йому за мужність, героїзм та боротьбу за Україну. Ми завжди будемо пам’ятати і шанувати його внесок у Перемогу.