Кожен учасник цього символічного забігу ніс у серці світлу думку про тих, хто вже не з нами, але чиї імена й подвиги навічно вписані в нашу свободу та майбутнє. Це не просто спортивна подія, а глибокий акт шани та єднання.

Фініш біля Алеї слави став не завершенням, а початком спільної молитви. Тут усі учасники зібралися разом, щоб тихо, щиро, з глибини душі вшанувати пам’ять наших захисників. Ми схилили голови, промовляючи імена воїнів, які віддали найцінніше – життя, аби ми мали можливість бігти, жити, сміятися та планувати своє завтра. На знак віри, надії та невимовної вдячності ми також почепили блакитно-чорні стрічки, символізуючи нашу пам’ять та очікування повернення всіх, хто вважається зниклими безвісти. Цей жест є потужним нагадуванням про те, що ми не забуваємо жодного героя.

Ці спільні миті глибокого єднання нації демонструють, що пам’ять є сильнішою за плин часу, а вдячність нашим Героям – безмежною. Їхній подвиг надихає нас триматися разом і боротися за вільне майбутнє. Слава Героям України! Ми пам’ятаємо. Ми віримо. Ми переможемо. Цей забіг став ще одним свідченням незламності українського духу та нашої єдності перед лицем ворога.