Сьогодні, коли в повітрі відчувається особлива тиша, ми чуємо тихий, але пронизливий дзвін – дзвін пам’яті за дітьми України, чиї життя трагічно обірвалися. 4 червня Глевахівська громада, як і вся Україна, вшановує День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії. Цей день – це не просто дата, це символ глибокої скорботи і невимовного болю, який відчуває кожен українець.

Дзвіночки… кожен з них – це окрема історія, обірвана мрія, нереалізований потенціал. Це згадка про хлопчиків та дівчаток, які ніколи не стануть дорослими, не відчують радості першого кохання, не досягнуть професійних вершин. Їхні імена назавжди залишаться в наших серцях, як символ невинних жертв війни. Ці діти загинули через російські удари, обстріли, бойові дії, ставши трагічною статистикою безжальної війни.

Цей день – це нагадування про тисячі сердець, що болять, про родини, які змушені жити з тишею замість дитячого сміху. Кожен дзвін – це заклик до справедливості, до миру, до того, щоб ніколи більше не повторилася подібна трагедія. Ми схиляємо голови в глибокій пошані перед пам’яттю цих маленьких янголят, чиї душі відійшли у вічність. Прислухаємося до дзвону пам’яті, який лунає в наших серцях, закликаючи до єдності та миру.

Світла пам’ять кожній дитині, чиє життя забрала війна. Вічна пам’ять усім невинним жертвам російської агресії. Нехай їхні душі знайдуть спокій, а наша пам’ять про них буде вічною. Ми ніколи не забудемо їхні обличчя, їхні усмішки, їхні мрії. Вони назавжди залишаться частиною історії України, нагадуючи нам про ціну миру та необхідність захищати нашу землю.