Сьогодні Деражнянська громада оплакує свого Героя, штаб-сержанта ЖЕЖЕЛЯ Олександра Анатолійовича, якого ми провели в останню путь. Його життя, сповнене відваги та відданості, обірвалося 29 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Первомайське, Покровського району, Донецької області. Пам’ять про Олександра Анатолійовича назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності духу та самопожертви заради свободи України.

Траурний кортеж із тілом загиблого Героя був зустрінутий жителями громади з глибокою шаною. Люди стояли на колінах, утворюючи живий коридор, зі стиснутими в руках Державними прапорами. Ця мовчазна, але сповнена болю та поваги процесія стала свідченням того, наскільки глибоко громада відчуває цю непоправну втрату. Кожен, хто стояв у цьому коридорі, віддав шану подвигу Олександра Анатолійовича, який захищав нашу землю до останнього подиху.

На церемонії прощання були присутні представники місцевої влади, духовенства, численні небайдужі жителі громади, а також бойові побратими загиблого Героя. Їхня присутність підкреслила єдність громади у скорботі та прагненні вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за мирне майбутнє. Кожна сльоза, кожен погляд, кожне слово вдячності — це свідчення того, що подвиг нашого захисника не буде забутий. Ми пам’ятаємо і цінуємо його самовідданість.

Звуки триразового збройного салюту та Державного Гімну України супроводжували останній шлях Героя. Штаб-сержант Олександр Жежель знайшов свій останній спочинок на місцевому кладовищі села Шпичинці. Вдова загиблого Героя отримала Державний Прапор, який є символом мужності, звитяги та глибокої вдячності всього українського народу. Цей Прапор – не лише символ втрати, а й вічної пам’яті про подвиг Олександра.

Міський голова, заступники, колектив працівників Деражнянської міської ради, депутатський корпус, члени виконавчого комітету, старости старостинських округів та всі жителі громади висловлюють найщиріші співчуття рідним та близьким загиблого захисника України. Не існує слів, які могли б полегшити невимовний біль втрати, але є пам’ять, шана та безмежна вдячність, що житимуть у наших серцях вічно. Ми низько схиляємо голови у скорботі перед загиблим Героєм України! Герої не вмирають! Слава Україні!